Субота, Жовтень 21Інтернет портал твого міста

Життєві історії

Таємниці Чорткова: Хасидська синагога на перехресті доріг

Таємниці Чорткова: Хасидська синагога на перехресті доріг

#, Дописи читачів, Життєві історії, Історія
Свого часу Чортків був прихистком для різних культур, етносів і націй. Тут юрбилось колоритне життя, це місто об`єднювало релігії, ворогуючі народи та просто несумісних, на перший погляд, людей. Мені здається, що у Чорткові можна знайти все, якась велика епоха заховалась у такому маленькому містечку. Чортків деколи називають містом церков. І, справді, скільки ж тут зведено храмів! Серед них зустрічаємо як найстаріші, так і новозбудовані. Потрібно підкреслити, що у цьому містечку знайшлось місце й для юдейських святинь. Правда, на сьогоднішній день, вони вже не працюють по призначенню. Проте для нас, вони якийсь магічний портал у другий вимір. Синагога, що розкинулась у центрі міста, завжди вражає красою і величністю. Тут ми знаходимо стародавні знаки, про значення яких ми можемо лиш
Таємниці Чорткова: готель «Рудольф». Щастя не в грошах, а у гідності

Таємниці Чорткова: готель «Рудольф». Щастя не в грошах, а у гідності

#, Дописи читачів, Життєві історії
Коли мовчать історичні джерела, залишаються тільки легенди та народні перекази. А вони часто бувають настільки детальні, яскраві й цікаві, що непомітно захоплюють уяву читачів та спонукають багатьох шукати заховані у віках безцінні скарби. Мало хто пам`ятає, що колись на території давнього Чорткова стояв, мов поважний пан, готель «Рудольф». Призабутий історією, він, однак, зберігає чимало таємничих легенд, з яких, зокрема, дізнаємось і про безцінні скарби та величезні багатства заховані тут у давні-прадавні часи. Кажуть, що власником цього готелю був небідний чоловік, та ніхто не знав, як у час змін та переломів можна мати таке багатство, як у нього. Люди, бува, назвали його навіть відьмаком. Пан Рудольф був не з говірких людей, мав холодний, жадібний погляд, що пронизував до кісток. Ча
Таємниці Чорткова: Шлюз «Анеля»

Таємниці Чорткова: Шлюз «Анеля»

#, Дописи читачів, Життєві історії
Так уже історично склалось, що Чортків перебував у різних часових епохах, бачив різних правителів, підслуховував секрети різних людей, був свідком воєн, перемог і поразок. Тому й не дивно, чому в такому маленькому провінційному містечку змішалася, як на палітрі талановитого художника, секрети якого буде розгадувати не одне покоління, така різноманітність культур та релігій, архітектурних стилів душа. Чортків не можна порівняти із дорогоцінним діамантом, бо у цьому місті є не тільки холодний блиск. Швидше, він нагадує бурштин -  дивовижний маленький шматочок сонця, теплий самоцвіт, який грає всіма відтінками медового кольору, зачаровуючи і беручи в полон своєю красою Такий же і Чортків - сонячний, водночас простий, але неймовірно красивий, та головне неповторний. Місто, яке за довгі ро
Таємниці Чорткова: Романтична легенда про Рудькову балку

Таємниці Чорткова: Романтична легенда про Рудькову балку

#, Дописи читачів, Життєві історії, Історія, Фоторепортаж
Продовжуючи тему багатогранного і загадкового Чорткова, хочеться ще більше поринати у історичний світ легенд, записів та спогадів. У кожному куточку міста, здається, заховалась якась таємниця чи загадка, яка потребує щонайшвидшого розв`язання нами. Місто-легенда, місто недосказаних слів і золотого мовчання… Чорткову багато чого прийшлось пережити, його переповнюють різноманітні події, люди та їхнє життя, проте тільки зараз, карта за картою стають відомі нам факти, притрушені столітнім пилом. Ще одне цікаве, чарівне та дечого магічне місце Чорткова-це Рудькова балка. Унікальна споруда, яка здійснює водозабір. Із настанням весни, зарослі мохами та травами мури, стають одним із улюблених місць для фотографів і усіх бажаючих мати красиві світлини. Особливо, це місце манить молоді зако
Таємниці Чорткова: Костел Матері Божої, святого Розарія і святого Станіслава.

Таємниці Чорткова: Костел Матері Божої, святого Розарія і святого Станіслава.

Дописи читачів, Життєві історії, Історія, Фоторепортаж
Місто Чортків. Багато думок викликає лише одна назва міста. «А що чорти у вас жили, чи нечисть водилась, а може, місце є неподалік містичне?»- ось що, зазвичай, я чую, коли вперше говорю, звідки я родом. І, справді, навколо цієї назви завжди точаться спекотні дискусії. А що взагалі ми знаємо про наше місто? Чим воно жило і дихало ще до нас? Хто прогулювався затишними вуличками і жив у старовинних будинках? Чи жило тут кохання серед місцевих, скільки подвигів бачили літні ночі? Місто- це завжди щось неймовірне. Ви не задумувались, але чимало секретів береже наш сивочолий Чортків. Зануртесь із головою у ці легенди і можливо, у них ви впізнаєте самих себе. Чи не головною окрасою міста є наш костел. Його повна назва – Костел Матері Божої, святого Розарія і святого Станіслава. Уперш
Шукай красу в простих речах…

Шукай красу в простих речах…

#, Дописи читачів, Життєві історії, Фоторепортаж
Шалений ритм життя із неймовірною силою несе нас, оминаючи всі щасливі зупинки. Ми завжди хочемо встигнути більше, ми женемось за примарними, тимчасовими речами замість того, щоб просто жити, відчути смак життя, насолодитись кожним його моментом. Здавалось би, треба робити все швидше, бо як твердить суспільство - "час - це гроші ". Але ж ні, час - це шанс, шанс жити, дихаючи на повні груди. Хіба ж не приємно просто йти, милуючись ароматом квітів? Хіба не добре гуляти під дощем? Хіба не є щасливим час, проведений із найріднішими? Хіба не круто жити не поспішаючи? То чому б нам не робити це якомога частіше? Іноді варто просто підняти очі вгору і побачити небо, згадати щасливі моменти з життя. Мабуть, ви також любили в дитинстві лягти на зелену траву і дивитись у небо? Шукати хмарин
Велике місто завжди з присмаком самотності…

Велике місто завжди з присмаком самотності…

#, Дописи читачів, Життєві історії
Усім доброї пори доби! Як Ви вже знаєте, з мого попереднього допису, мене звати Оксана і я продовжую ділитись з Вами враженнями і почуттями про життя у столиці і у місті Чорткові. У попередній статті я висловила побажання, що на мою думку не вистачає у рідному місті для дозвілля та кращого проведення часу. А вже сьогодні, я розповім Вам про життя у столиці. Навчатися у Києві- це ще дитяча мрія. Я не можу всидіти на одному місті, тому з великим задоволенням прийняла виклик від своєї долі. Проте освоїтися у Києві стало не надто легким завданням для мене. Уже майже за традицією о 6-18 ранку я прибуваю на перон Київського вокзалу. Тут вітають усіх приїжджих з піснею «Як тебе не любити, Києве мій». І, справді, як це місто можна не любити, якщо воно відкриває перед тобою нові можливості ?!
Мені бракує у Чорткові зайнятості. А в Києві…

Мені бракує у Чорткові зайнятості. А в Києві…

#, Дописи читачів, Життєві історії
Рада усіх вітати, хочу Вам представитись та поділися деякими своїми спостереженнями. Мене звати Шахова Оксана і я народилася та довгий час жила у Чорткові. Ось уже як рік, я змінила свої маршрути і дороги. Навчання привело мене до нашої столиці-Києва. Живучи тут, у мене складаються різні почуття і враження, чим і хочу поділитись з Вами. Чортків, на мою думку, місто спокою і умиротворення, з особливим західним колоритом. По всіх куточках чутно чисту українську мову, міські жителі люб`язні і готові простягнути руку допомоги. Все помірно, ніякої тобі метушні, кілометрових заторів, галасу, тільки де-не-де і коли-не-коли рознесеться якась чутка серед місцевих. Погодьтесь, усі жителі- це ніби одна велика родина, усі всіх знають. Компактність цього міста вражає! Здавалося, тут є усе для п
В цій історії багато впізнають себе…

В цій історії багато впізнають себе…

Дописи читачів, Життєві історії, Новини з діаспори
ЯК ЧАСТО ДОВОДИТЬСЯ ЖЕРТВУВАТИ ТИМ, ЩО ЛЮБИШ, ЗАРАДИ… ГРОШЕЙ. ВИСОКООПЛАЧУВАНА, АЛЕ НАБРИДЛИВА РОБОТА, УСПІШНИЙ, АЛЕ НЕКОХАНИЙ ЧОЛОВІК, ПЕРСПЕКТИВНА, АЛЕ ЧУЖА КРАЇНА. Останній пункт про Ірину. Жінка виховувала десятирічну Софійку. Коли дівчинці виповнилося вісім, тато покинув сім’ю. Два роки Ірина цілими днями працювала на роботі, але грошей ледь-ледь вистачало на прожиття. А жінці так хотілося, щоб її донечка одягала такі ж красиві сукні, як її однокласниці, щоб вона також могла поїхати літом на море. Але на все це бракувало коштів. Тому одного дня, поговоривши з рідною сестрою, Ірина вирішила їхати в Іспанію. Сестра погодилася залишити Софійку в себе, незважаючи на те, що мала власну сім’ю. Так Ірина, довго не роздумуючи і не плануючи, подалася світ за очі. …Іспанія не чекала українку
Історію про Єромонаха Мирона Деренюка родом з Ридодубів, який за життя виганяв бісів, розповіла вчителька історії

Історію про Єромонаха Мирона Деренюка родом з Ридодубів, який за життя виганяв бісів, розповіла вчителька історії

#, Дописи читачів, Життєві історії, Історія
Жителька села Ридодуби Чортківського району Надія Деренюк щиро шкодує, коли у селі помирають чужі, здавалось би, для неї старенькі люди. Їй найцікавіше спілкуватися саме із старшими. Занотовує їх спогади. 12 років вона досліджує історію села. Надія Степанівна – учитель історії у місцевій школі. У своїй «колекції» систематизувала не лише дати, а й злами людських доль із розповідей односельців. Найбільше її вразила історія про ієромонаха Студійського уставу Мирона Деренюка. Про його життя розповідає сайт Про Те.  До могили монаха постійно приїздять люди. Вважають, що місце, де він похований, зцілює. За життя монах помагав людям, виганяв бісів. Але мало хто знає, що він народився у селі Ридодуби Чортківського району. Його могила у селі Дора, в передмісті Яремче. Мирон Деренюк багато років бу