Субота, Листопад 25Інтернет портал твого міста

Історія

Про що мовчить будинок колишньої читальні, який видніється на пагорбі в центрі села Базар

Про що мовчить будинок колишньої читальні, який видніється на пагорбі в центрі села Базар

#, Дописи читачів, Історія
Коли я навідуюся до батьківської хати і йду до магазину щось купити, то постійно мій погляд притягує будинок колишньої читальні, який видніється на пагорбі в центрі села. Мимоволі зупиняюся, дивлюся на нього, а він сумно, зажурено дивиться на мене своїми невеличкими, ще вцілілими, вікнами. У двох із них вже немає шибок, лише чорна порожнеча замість скла. Дах на будинку ще раніше заламався під вагою снігу. Його ніхто не поправляв. Згодом у пролом полилися снігові та дощові води, стеля і піддашшя розмокли та доповнили руїну. Тепер порятунку для цього дому вже нема. Він помирає на очах. Справді, будинки помирають від старості, як і люди. Всьому свій час під сонцем. І все ж стіни читальні ще стоять. Так само й рештки даху. І тому споглядання їх викликає у мене постійно якийсь душевний неспо
Недоспівана пісня… Жорстоко розстріляна мить…

Недоспівана пісня… Жорстоко розстріляна мить…

Життєві історії, Історія
Недоспівана пісня… Жорстоко розстріляна мить… Заґратовані душі в обіймах камінної ночі. У пекельному вирі мелодія пісні звучить, І стихає, як схлип, бо загибель їй хтось напророчив. Їй було вісімнадцять, йому – двадцять два, коли вони холодної лютневої неділі 1941 року, міцно тримаючись за руки, стали перед вівтарем. До того зустрічалися чотири роки. Про їхнє кришталево чисте і вірне кохання ходили легенди. Це були подруга моєї матері Ганна Козар і батьків побратим Богдан Гева (див. світлину). Моя мама розповідає, що на жодній сцені і в жодній телепередачі за своє ціле життя не чула такого пречудового співу, як їхній, коли дуетом співали у “Просвіті”, не зустрічала такої духовної гармонії. Ганна була завжди веселою, усміхненою, він – серйозно задумливим. Через півтора місяці післ
Чортківська Офензива. Історія про яку потрібно пам’ятати

Чортківська Офензива. Історія про яку потрібно пам’ятати

Історія, Новина дня
Сьогодні, ми відзначаємо одну із найбільш значимих і, водночас, одну із маловідомих для широкого загалу сторінок історії боротьби українців за власну незалежну державу. Чортківська Офензива 1919 року - саме така мить в історії визвольних змагань нашого народу-пише Меморіал Сьогодні, ми знову відзначаємо одну із найбільш значимих і, водночас, одну із маловідомих для широкого загалу сторінок історії боротьби українців за власну незалежну державу. Чортківська Офензива 1919 року- саме така мить в історії визвольних змагань нашого народу. Чортківська Офензива Української Галицької Армії (УГА) здійснена в період з 7 по 28 червня 1919 була однією з найуспішніших наступальних операцій, що їх Галицька армія здійснила під час Українсько-польської війни в Галичині 1918-19 років, та й певно за всі ч
Який ідеологічний екзамен очікує Міського голову та … президента

Який ідеологічний екзамен очікує Міського голову та … президента

#, Дописи читачів, Історія, Особистості
8 травня цього року на міському кладовищі Чорткова відбувся поминальний захід з нагоди Дня пам’яті та примирення, 72-ї річниці Перемоги над Нацизмом у Європі, Завершенням Другої Світової війни.-пише наш читач. Сталось так, що я побував на такому заході вперше, з 1958 року на подібних відзначеннях не був. А тому коли я отримав місцеву пресу, першим почав читати, як же в цьому році відзначали цей поминальний захід. Приємно було, що незважаючи на дощову погоду людей було багато. Люди прийшли віддати шану тим, хто загинув у Другій світовій і тим хто майже кожен день гине від страшного ворога, який цинічно вітає український народ з Днем Перемоги, а тут вбиває і вбиває. Читаю, що прийшли щоб віддати данину пам’яті воїнам-захисникам, загиблим у Другій Світовій війні, воякам УПА, Січовим Стріл
Музей більшовицького терору, політв’язнів і репресованих є у Чорткові

Музей більшовицького терору, політв’язнів і репресованих є у Чорткові

#, Історія, Культура, Фоторепортаж
У приміщенні єпархіального управління Бучацької єпархії УГКЦ 30 березня 2008 р. громадою місцевих активістів за ініціативи й організації колишньої зв’язкової УПА, політв’язня Марії Штепи з благословення владики Бучацького Димитрія Григорака було відкрито музей більшовицького терору, політв’язнів і репресованих. (До того часу музей існував у одній із кімнат БС «Карітас»). Цей музей відкрито тут невипадково: протягом ХХ століття колишній монастирський комплекс сестер кармеліток виконував роль спершу велетенського карцеру і місця для допитів, які проводило КДБ, згодом у ньому розміщувалась військова частина. За часів радянського насилля тут писались кров’ю сторінки української історії: тортури, провокації, обіцянки щасливого життя взамін за зраду святої ідеї, кпини й приниження. Згодом у пі
Розповідь про невільних «остарбайтерів» з Чортківщини

Розповідь про невільних «остарбайтерів» з Чортківщини

#, Історія
Під час війни тисячі українців примусово вивозили на роботу до Німеччини. Одні з них повернулися, інші – загинули… Не можна забувати про цю гірку сторінку нашої історії! Цих людей ще називали «остарбайтерами», а насправді вони були мучениками, невільниками… Відаючи шану пам'яті,  хочу розповісти, що вдалося дізнатися від людей які пережили ці страхіття, як вивозили людей із села Шманьківці, що на Чортківщині, яка їх спіткала доля. Це правда, що мешканці Західної України з квітами зустрічали німецьку армію, адже час від «золотого вересня» 1939 року по липень 1941-го був для них найбільш жорстким і кривавим, тисячі замордованих, змакрасованих червоними карателями людських життів і досі лежать у безіменних могилах. Та невдовзі німці повели себе так, як люті і безжалісні окупанти, вони ніч
Хто ж захоронений на околиці села Шманьківці?

Хто ж захоронений на околиці села Шманьківці?

#, Історія
Таких спонтанних захоронень нікому не відомих солдатів по всій Україні ой не мало: у кожному селі, селищі, населеному пункті можна почути подібні історії. Адже уся країна тоді, у страшних сорокових, була суцільною лініє фронту, усюди гинули молоді воїни, мирне населення. Та випадок, про який хочемо оповісти у цій статті, стався у нашому районі, зовсім недалечко від райцентру, у с. Шманьківці далекого 1944-го. Повідомив нам це тодішній сільський голова Мирослав Човник. Ще у минулому році до нього із повідомленням про захоронення звернувся шманьківчанин Григорій Сліпенький, 1935 р. н. Пан Човник повідомив про могилу невідомого радянського солдата у військкомат, проте жодного кроку з їхньої сторони для пролиття світла у цій історії, з’ясування імені загиблого не було зроблено. І тепер сіль
Сьогодні народилася знана на весь світ Катерина з Чорткова, через яку колись ледь не застрілився Лесь Курбас

Сьогодні народилася знана на весь світ Катерина з Чорткова, через яку колись ледь не застрілився Лесь Курбас

Історія, Культура, Новина дня
Сьогодні виповнилося 136 років від дня народження нашої талановитої землячки, співачки та актриси Катерини Рубчакової, з ім’ям якої пов’язані кращі здобутки української театральної культури кінця XIX – початку XX століття. Народилась Катерина Андріївна Рубчакова ( дівоче прізвище Коссак) 29 квітня 1881 року в Чорткові. Її батько був відомим хоровим диригентом, і майже всі з шістьох дітей сім’ї пов’язали свої долі з культурою та мистецтвом. Так, приміром, Михайло Коссак (1874—1948) —був відомим диригентом, композитором, новатором у галузі музично-драматичного театру, а Василь Коссак (1886—1932) — оперним співаком, драматичним актором, режисером і театральним діячем. Ще з дитинства і Катерина зачаровувала всіх своїм співом. Професійно займатися вокалом вона розпочала з дванадцяти років, ко
А ви чули про шманьківський аеродром?

А ви чули про шманьківський аеродром?

Історія, Фоторепортаж
Село Шманьківці, що на Чортківщині,  має велику та славну історію. Деякі сторінки минулого вже розкриті, але є й такі, що досі залишаються таємницею для загалу. От як про шманьківський аеродром. Хто про нього чув? Таких, мабуть, небагато. Але насправді він все ж таки існував, під час  Другої світової війни. Дізнався про нього від старожилів села лише нещодавно. Ось що я почув: «Розміщувався він за капличкою Святого Миколая, що знаходиться в східній частині села. Призначений був для посадки військових літаків під час Другої світової війни. На території були землянки, де проживали солдати, які обслуговували аеродром та злітну смугу і одночасно тренувалися стріляти. Одного разу під час таких занять із стрільби навіть пошкодили каплицю, та згодом її відновили небайдужі селяни. Після закін
Про «Ярмарковий день у Барнові», чи то пак у Чорткові

Про «Ярмарковий день у Барнові», чи то пак у Чорткові

#, Історія, Культура
Чи знаєте ви, чортківчани, що то за місто таке Барнов, яке існувало віддавна у Галичині, у часи Австро-Угорської імперії – пограниччя із сусідньою Московією? Не вдається знайти у жодному довіднику і навіть всезнаючий інтернет не допомагає? Поясню: це місто із дивною назвою «Барнов» – то є наш рідний Чортків. Так величав його у своїх творах знаний у всьому світі (тільки, чого гріха таїти, не у місцині, де народився) австрійський письменник другої половини ХІХ ст. Карл Еміль Францоз. Місту, в якому пройшли дитячі роки, новеліст навіть присвятив збірку оповідань «Євреї з Барнова». Чому австрійський літератор називає Чортків Барновом?  Можливо, за аналогією до німецького слова «barn», що в перекладі означає «ясла», тобто автор так називає місце, в якому виростав, виховувався, в якому формува