Четвер, Вересень 21Інтернет портал твого міста

Історія

Кут і Раків Кут (червона лінія)

Кут і Раків Кут (червона лінія)

#, Дописи читачів, Історія, Культура
Зазирни в топоніміку свого села і доконче найдеш місцевість з назвою Кут. Придивися до неї уважніше і помітиш підвищення, нерідко, з джерелом або каменем. Там де Кути знищені, неодмінно звочиш викопні сліди горіння з черепками требного посуду. В цьому намоленому місці своя окремішня історія і як тепер кажуть – свій егрегор. Я спробую його коротенько описати. В давні часи кожне поселення мало свій Кут. Себто, святилище на якому предки українців справляли треби. Требою, або пожертвою в основному була ритуальна страва – кутя. Звідси старослов’янське, але змоскалене -«кутіть». В урочистому обряді кутю клали на очисний вогонь, щоб умилостивити Вил. В моєму селі, то була Го Вила – покровителька корів. Після пожертви, старійшина (жрець чи волхов) він же доглядач общинного вогню, заявляв по
Історія червоного кольору. Червона лінія із циклу «Свята трійця кольорова»

Історія червоного кольору. Червона лінія із циклу «Свята трійця кольорова»

#, Дописи читачів, Історія, Культура
Осліплий і оглухлий, знімілий і отерплий, Лечу на світ сліпучий – всеочисний вогонь. (Василь Стус) Вітаю всіх притомних і спантеличених! Прошу відкинути той політичний накип, який впродовж востатних ста літ формував негативне ставлення до червоного кольору. Тут, на червоній лінії, нема місця політиканству і забобонам. Вся правда (Pra Veda) в тому, що ми доживаєм еру брехні і святотатства, а червона барва була наповнена змістом ще тоді, як людина освоїла вогонь – 800 тисяч років тому (!). За той час вогонь став предметом поклоніння і духом що очищає. «Цур тобі, пек!» - будь чистим! Звідси, сурік – червона барва, чурка – поліно натхненне вогнем, цуратися – позбутися нечисті і т. і. З часом культ вогню збагатився прикметником «червоний», іменником – «чистилище» та дієсловом – «з
Білобожниця (біла лінія)

Білобожниця (біла лінія)

#, Дописи читачів, Історія, Культура
«Бо ми тоді вже побілили хату, Коли ти ще не вийшла із печер» Борис Олійник Вдивіться уважно в цю знимку… На ній новозбудований храм Білобожницької громади латинників. Автор цього неоготичного проекту, вписав у нього всі три наші сакральні кольори – білий, червоний і чорний. Ніяк, не збагну природу українця – автохтона, який відмовляється від свого рідного, притаманного лише цій землі триколора… Відмовляється, без спротиву і без розуміння величини втрати; на користь Польщі, яка вивезла до себе всю триколірну Більчанську кераміку; на користь нацистської Німеччини, яка присвоїла нашу хроматичну і знакову символіку; на користь країн, які не мають жодного відношення до цієї святої трійці, бо їхні землі порожні, бо вони ще сиділи в печерах, коли ми вже білили свої хати та божниці, кол
Чому сьогодні одруженим чоловікам та жінкам взагалі заборонялося їсти?

Чому сьогодні одруженим чоловікам та жінкам взагалі заборонялося їсти?

#, Історія
Пам’ять про Усікновення чесної голови св. Івана Хрестителя вшановують 11 вересня православні та греко-католики, які дотримуються Юліанського календаря. Про цю подію говорить Біблія. Вшановуючи пам’ять Івана Предтечі, вірні у цей день дотримуються строгого посту. Відзначали, що птахи 11 вересня відлітають у теплі краї. Прибирають ріпу, і саме тому цей день називали Ріпним. Святкували його без пісень і веселощів, але зате на столі обов'язково має бути багато смачної їжі. У цей час також можна було збирати різні коріння. Встановлювалися деякі заборони для цього дня. Наприклад, 11 вересня не можна було збирати та вживати в їжу капусту, яблука, цибуля - все те, що нагадувало б людську голову. Пов'язано це з тим, що 11 вересня церква вшановує пам'ять Івана Хрестителя, який був обезголовлений. К
Біла( біла лінія)

Біла( біла лінія)

Історія, Культура
«А сорочка мамина біла-біла…» (Наталія Май) Цей пісенний епіграф відображає якусь ментальну частку українського характеру, за якою пізнається глибинна тяга до білого – білого вбрання, білої хати, білої божниці. І не так важна похідність назви села – Біла весь чи Велике Біле, як особливе ставлення до обожнюваного в назвах саме материнського роду. Чи то в образі Діви Марії, чи Оранти, але під опікою Матері, може бути благодатним у власній історії будь-яке поселення з тою ізотерикою, яка формує світлий егрегор української душі. За писемними джерелами 1442 року, король дарував своєму васалу з Бучача Велике Біле з течією Серету, яке в скорім часі стало містом, допоки в 1640 році його не спалили татари. То ж впродовж двохсот років Велике Біле мало власний герб, власну управу із громадськи
Білавина (біла лінія)

Білавина (біла лінія)

Дописи читачів, Історія
Є дві Білавини-одна в Холмі, нині як вулиця на місці літописної замкової вежі з тою ж назвою часів Данила Галицького; друга тут, на перетині двох цивілізацій – тієї, що є, і тієї, що була до неї. Та, що є – у топонімах Городище, Замчисько, Палацики. Та, що була – Лазоркова долина, могла би повідати про культуру мальованої кераміки, якби ця ялова держава, хоч трохи заопікувалась власною історико-культурною спадщиною. А поки-що, тут «господарює» плуг і банальна хлопська дурість. І попри все, незважаючи на перешкоди, у неймовірних викрутасах, два рукави однойменного потічка, творять чудо рельєфного алегро, щоб в граційному «па», в росохому (розділеному рікою) селі, злитися з попутним Серетом. 1673-го року цією місциною мандрував Ульріх фон Вердум і залишив по собі мапу на якій окремішня Біл
Свята трійця – кольорова: Біла лінія…

Свята трійця – кольорова: Біла лінія…

Дописи читачів, Історія, Культура
Розпочинаємо  цикл етимологічних новацій за місцевими назвами сіл та урочищ, в темі «Свята трійця – кольорова» Кожне, окремо взяте, означення кольору (лінія), включає в себе ті топоніми та ойконіми (поселення), які перебувають в осяжному (на час публікації), адміністративному просторі Чортківського району. «Два кольори мої, два кольори, оба на полотні, в душі моїй оба» - Дмитро Павличко. А чи два? Колір полотна отчої культури – білий. Він витканий дітьми Сонця і тим же сонцем вибілений на берегах Серету, нині, як і сім тисяч років тому. Заради всіх нас - допитливих і спраглих знати більше, розпочнем… Розгорнемо сувій пам’яті і повідаєм про ведичну трійцю кольорів – білий, червоний, чорний, якими поіменовані наші сакральні місця; при тому, поіменовані так мудро, як тільки можна, щоб
Пом’янімо наших Героїв, які загинули під Іловайськом

Пом’янімо наших Героїв, які загинули під Іловайськом

#, Історія
В історії України 29 серпня навік залишиться «чорним» днем Національно-визвольної війни XXI століття. Саме у цей день 2014 року, під Іловайськом, сталася трагедія, яку пізніше йменуватимуть «Іловайським котлом». Саме тоді наші північні сусіди, продемонструвавши усю повноту «братерської приязні», вторглися на нашу територію та спільно із «шахтарями» так званих «ДНР» і «ЛНР» охопили щільним кільцем українські добровольчі батальйони та військові формування ЗСУ під Іловайськом. Повіривши брехливим запевненням російських офіцерів про «зелений коридор», техніка та особовий склад нашого війська колонами вирушили на вихід із оточення. Ймовірно, що вороги цього й чекали. Одразу ж по них розпочався масований обстріл зі всіх видів зброї у тому числі й артилерії. Очевидці події розповідають, що там
Історію про Єромонаха Мирона Деренюка родом з Ридодубів, який за життя виганяв бісів, розповіла вчителька історії

Історію про Єромонаха Мирона Деренюка родом з Ридодубів, який за життя виганяв бісів, розповіла вчителька історії

#, Дописи читачів, Життєві історії, Історія
Жителька села Ридодуби Чортківського району Надія Деренюк щиро шкодує, коли у селі помирають чужі, здавалось би, для неї старенькі люди. Їй найцікавіше спілкуватися саме із старшими. Занотовує їх спогади. 12 років вона досліджує історію села. Надія Степанівна – учитель історії у місцевій школі. У своїй «колекції» систематизувала не лише дати, а й злами людських доль із розповідей односельців. Найбільше її вразила історія про ієромонаха Студійського уставу Мирона Деренюка. Про його життя розповідає сайт Про Те.  До могили монаха постійно приїздять люди. Вважають, що місце, де він похований, зцілює. За життя монах помагав людям, виганяв бісів. Але мало хто знає, що він народився у селі Ридодуби Чортківського району. Його могила у селі Дора, в передмісті Яремче. Мирон Деренюк багато років бу
Дві Галілеї – одна доля або яка Велика Місія Галілеян

Дві Галілеї – одна доля або яка Велика Місія Галілеян

#, Дописи читачів, Історія
Мета цієї краєзнавчої розвідки – привернути увагу до півдня Тернопільщини, а також запропонувати месіанську генеалогію, як привід для обґрунтування нашої священної історії, а почасти і національної ідеї. Кожний з нас несе в собі певну програму еволюції. За життя ми стисло відтворюємо все те, що було задовго до нас і що буде після. Подивіться на свої дитячі фотографії… Багато хто на цих знимках виглядає світлішим, аніж у зрілому віці. Так…, первісно, всі ми були бореальні – світлошкірі та світловолосі. Що ж так вплинуло на арійську расу, що пересічний українець набув незвичної для цих широт смуглості і постави? Щоб зрозуміти цей феномен, зробімо невеликий екскурс у минуле; оглянімося на кілька тисячоліть назад. Післяльодовиковий період не лише розморозив демографічний потенціал кромань