П’ятниця, Липень 20Усі Чортківські новини

“Ридали дуби” чи “Дуби Рода”? вгадайте село на букву “Р”

Продовжуємо краєзнавчу вікторину село на букву “Р”

«За переказами, назва села походить від спаленого татарами дубового лісу, в якому переховувалися селяни – «ридали дуби» (Вікіпедія).

Виявляється у всьому винні татари… (?)
Тож, і я ридаю !

Вся історія України в двох епічних ролях – козаки і татари. Їх протиставлення робить виразним, як ворога, так і героя.
То нічого, що татари ввійшли в наш етногенез ще до появи запорозького козацтва і що козацька січова лексика переповнена тюркізмами.
То нічого, що татари шанували навіть дуплисте дерево роду – кипчак, що для них всяке дерево – символ життя, бо де росте дерево там є вода, а вода має бути здоровою. Для цього татари нам привезли татарське зілля – аїр, той самий шувар, який ми освячуємо в клечану неділю.

В нашій народній міфології, що не поселення, то якийсь обрубок в часі і вирвана сторінка в культурі. За цією короткозорістю вік поселення зводиться до першої писемної згадки, а назва до примітивного фонічного уподібнення.

Для чого таке самоприниження?
Запитую першого пересічного українця…
А на мене дивляться «невинні» очі папуги, який все життя бездумно повторює кимось сказану небилицю; аби не брати в голову щось нове, відразу переходить на тему політики чи футболу і так впродовж всього «свого» життя, аж поки не вріже дуба.

То хто ж насправді нищив дуби, цілі діброви, дубини?
Звертаємося до першоджерел…
990 рік. Князь Володимир, топить дубового Перуна.
1004 рік. За наказом єпископа Вігберна вирубано священний гай сорбів.
1008 рік. Єпископом Мерзербурським спалено священний гай Святобора.
1168 рік. Єпископом Абсальоном порубано дубову статую Свентовта в Арконі.
2007 рік. Київська адміністрація вирубала 500 літні дуби Перунового гаю на Оболоні.
На наших теренах відбувалося те ж саме. Просто, «просвіщенні християни» за Т.Шевченком, не зберегли свої літописні архіви.
А як же інакше? Біблія. П’ята книга. Старий завіт (7.5.) –
«Але тільки так будете робити: жертівники їхні порозбиваєте, а їхні стовпи поламаєте, святі їхні дерева постинаєте, а бовванів їхніх попалите в огні»

От тільки назви поселень, як свідки тої війни за віру, час від часу нагадують сказане Матвієм (12.37): «Бо зі слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений».
Назва цього села Рідо Дуби, несе в собі два етнографічних елементи місцевої культури – священного дерева дуба і Рода (Ріда).
В українській міфології Род – першобог, Бог Всесвіту, зачинатель всього живого, творець Вирію, батько Білобога, розпорядник долі. З тих сивих часів великий Род став єдиним батьком, главою роду людського і всього що є в світі. Його чотири обличчя, пантрують чотири сторони світу, щоб усюди був лад і панувала любов.
В цього села є Ведичні ровесники, які доповнюють картину давніх вірувань такими ж промовистими назвами – Сков Родин, Біла Божниця, Пра Біжна.

Най святиться ім’я Твоє!
А разом з ним всі ті імена, що розкривають сенс речей. «Досить, щоб слова виражали сенс» Конфуцій.

Наступні п’ять «С», демонструють ту ономастичну порожнечу в яку втягнуло нас інтелектуальне лінивство і світоглядна всеядність.

Зустрінемося!

Ярослав Свистун для Чортків.Онлайн

Коментарі