Понеділок, Липень 23Усі Чортківські новини

Товстеньке: діти народжуються, а батьки – виїжджають

У двох попередніх номерах «Голосу народу» ви, очевидно, мали змогу поближче познайомитись із життям одного із найбільш самодостатніх сіл Чортківщини – Товстеньким. Анна Блаженко розповіла і про діяльність сільського голови, і про те, як селу вдається не лише жити, а й розвиватись без громади, не забула і про духовну сферу… Моя ж місія – показати вам, у яких умовах зростають та навчаються маленькі товстеньківчани. Тож розпочнімо наш маршрут із ДНЗ «Сонечко», що комфортно розташувався навпроти сільради.

Садочок із такою літньою, навіть спекотною назвою збудований ще у далекому 1965 році. І лише нещодавно, буквально рік-два тому він отримав друге життя – нарешті знайшлись кошти на добротний ремонт. Домівка для малюків умовно розділена на дві рівних частини – по-ідеї, молодша та старша групи мали би бути окремо. Але так як дітей – відносно небагато, то і потреби задіювати (а зимою ще й опалювати) два крила – наразі немає.

Завідуюча садочком Богдана Гриців, котра вже чотири десятки років віддала своїй роботі, радо зустрічає, і давай розповідати.

 Наразі у садочку навчається 20 маленьких «сонечок», але із вересня 12 з них піде у перший клас. Благо, цьогоріч на зміну випускникам прийде така ж кількість маленьких новобранців. Так як наш візит випав на останню декаду травня, то нам пощастило бути свідками репетиції випускного вальсу. На питання, чи добре та весело їм живеться у садочку – стверджуюча відповідь хором. У першу чергу, завдяки парі вихователів – Марії Івасишин та Євгенії Сировій, які, як би це прозаїчно не звучало, душу та серце вкладають у товстеньківське майбутнє. Це ж саме можна сказати і про Оксану Ангел, котра господарює на кухні. Видно, що і для навчання, і для ігор у дітей є все необхідне, створені хороші умови. Завдяки небайдужим працівникам кожен квадратний метр кімнати із розумом використаний – десь куток праці, десь – важлива ілюстрована інформація, є навіть маленька театральна зона, де дітвора втілює казки у реальність.

«Дітям у садочку затишно, це головне», – запевняє п. Богдана, виводячи нас до заднього дворику – майже в епіцентр славнозвісного старезного товстеньківського парку, котрому доля нарахувала вже не одну сотню років. «Можемо похвалитись і високою народжуваністю в останні роки, – не приховує радості завідуюча садком. – Тогоріч народилось 17 малюків!». Отже – майбутнє у садочку є!

Далі разом із сільським війтом п. Борисом попрямували до дев’ятирічної школи, де нас вже чекала директорка Марія Качмарська. «Хочемо дуже багато! От дах, в перш чергу, треба оновити», – відразу відверто починає жінка. Вже встановили сучасні металопластикові вікна: з одного боку – допоміг агрохолдинг «Мрія», з іншого – районна влада. «Приємно тішить, що кількість учнів хоч і повільно, але збільшується! Випускаємо 5 дівчат, а у вересні приймемо 12 першачків». Сільський голова відкрив секрет, що він був у числі перших випускників товстеньківської дев’ятирічки, і тоді школа налічувала майже 250 учнів! Зараз же – близько семи десятків, але, повірте, це не найгірший показник.

Відмічає директорка спортивну підготовку дітей, адже стараються брати участь мало не у всіх можливих змаганнях. Так ще й часто-густо стають призерами не лише районних, а й обласних змагань.

Саме від пані Марії дізнались, що Товстеньківський край – пристойно багатий на відомих людей. Зокрема тут народився Заслужений артист естрадного мистецтва України, керівник гурту «Галичани» Віктор Сидір, котрий наразі проживає у США. Ще одним відомим вихідцем із Товстенького є Сидір Голубович, відомий громадсько-політичний діяч, свого часу був головою Ради державних секретарів ЗУНР, послом австрійського парламенту та Галицького сейму. На й  ого честь у 2008р. Нацбанк випустив пам’ятну монету, а через 5років у Тернополі встановили меморіальну дошку. І в Тернополі, і в Львові є вулиці, названі іменем Сидора Голубовича.

Школу стараються утримувати і покращувати всіма можливими силами. Благо, вчительський колектив, який налічує 15 осіб, – молодий, тож бажання працювати має. Поступово оновлюють меблі, стенди, різні тематичні кутки. Словом, школа під надійною опікою, вона – живе!

Загалом, Товстеньке залишає доволі хороше враження. Фактично на всіх ділянках ведуться роботи, село не стоїть на місці. Головне, як зазначив сільський голова Борис Качмарський, потрібно зупинити трудову міграцію. Бо кому потрібен садок, школа, клуб чи ФАП у селі, якщо тут немає де заробити копійку?..

Тарас Заяць

Фото Ореста Лижечки

Джерело: ТОВ “Редакція газети “Голос народу”, №24, 15 червня 2018 р.

Коментарі