Вівторок, Червень 19Усі Чортківські новини

Популярно про п’ять поселень на Чортківщині, Penta polis, назви яких починаються з літери «П»

Найперше ті, назви яких, говорять самі за себе.

Село Переходи з хуторами Червоний ліс, Зелена, Вавринів.

Відоме з кінця 20 сторіччя церквою в бочці.
Розташоване на місцевості рельєф якої найбільш придатний для пішо-колісного подолання Білецької стінки. Природна улоговина Вавринів, на час появи поселення слугувала плавним переходом з лівобережного плато до Серетової долини. Близькі за змістом слова «переволока», «перевіз», «перевал».

Інше – Пастуше з хуторами Добровідка, Липники.

Назва, свідчить про колишні угіддя для випасу худоби. Слово дуже давнє. На санскриті p’achu – худоба. Французьке рasser і наше «спацер» означає «йти». Себто, пастися, то йти скубаючи траву (попасом).

Пузина – інша, давніша назва села Воля Чорнокунецька.

На сторінці 135 Історії української культури говориться, що рід Пузинів належав до княжої династії Рюріковичів. Ця полонізована гілка княжичів, і залишила свій слід на позбручанських землях.

Полівці з хутором Бартошівка і німецькою колонією – це узагальнений етнонім половецьких племен.

Вони прибули на наші землі 1055, 1062 літописними роках, залишивши по собі пам’ять у загальній, особливо козацькій лексиці, в назві поселень і угідь. І хоч вони ділилися на багато родів; об’єднуючим на простолюдді, залишилося визначення «татари».
Як, напевне, вже помітив уважний читач, на той час, вони обсіли зо всіх боків степ Травни; табуни коней і рухливе 20 тисячне військо Великого степу, робило їх завзятими і віроломними.
Вони довго трималися своїх вірувань і традицій. То в їхній тенгріанській традиції «хох-улу», (хохол) з символікою вічноголубого неба, крокує в 21 століття. Згодом Тенгрі-хан поступився місцем християнським святим, а полівці влилися в місцеву людність, додавши молодої азійської крові та літеру «у-оу» до «крайни», щоб вкупі з русинами творити українську націю.
А на початках, підвладна Червоній Русі тюрська орда складалася з багатьох племен, що мали родові назви. «Половци, рекше комани» в арабів – кипчаки, в європейців – кумки, а ще улаші, сири, кунун, котян, огли, бурли і т.і.
Етимологія слова Полівці чи половці від означення «полий» – порожнистий (полова, поляна, поле) – пуста, безліса, відкрита місцевість. Тобто ті, що прийшли із степової та пустельної місцевості. Очевидно, що тут їх називали полівцями, а не половцями, як у староболгарському літописанні.
Можна ще багато чого повідати про тих з ким звела нас доля, але формат і умови публікації вимагають скупості.

П’яте за порядком поселення на Травнах – Палашівка з Криволукою.

Палашівка, ще один називний покруч. Правильна історична назва села Паушівка, протрималася до 1959 року. Яка причина заміни слов’янської назви на турецьку, невідомо. Але, так виглядає, що невігластво і пізнавальне лінивство йдуть в парі. Замість того, щоб шукати значення слова зміст якого не зрозумілий, обиватель замінює його іншим, хоч недоречним, але співзвучним.
Палаш – особливий меч. Від турецького слова pala, мадярське – pallos, німецьке – pallasch; буквально – широкий меч.
Не було присяги, не викопав археолог Гадачек, що досліджував тут давньоруський могильник, ні палаша, ні турка, ні німця.
Тут починається річка Дупла, яка після 44 км. марафону, величаво впадає в Серет.
Тут привал всіх страждущих знати більше.
«Пауш» з боснійської (сербохорватська мовна група) – місце відпочинку.
Ці мови споріднені з українською в більшій мірі, аніж половецькі чи германські, бо їх спільний слов’янський корінь глибший на тисячі років.

Ярослав Свистун для Чортків.Онлайн

P.S.

Мені дуже жаль, що район втратив єдину просвітницьку газету, яка могла би донести ці думки до людей котрі не користуються інтернетом.

Наступна літера «Р».

Ця краєзнавча вікторина, як аудиторія із студентами, що сплять після гулянки. Я роблю свою роботу, а вони роблять вигляд, що слухають.

Коментарі