Вівторок, Червень 19Усі Чортківські новини

Чому сьогодні та завтра жителів Чортківщини болітиме голова

Як дізналися журналісти Чортків.Онлайн, 4 червня увечері та у ніч на 5 число варто поберегтись метеочутливим людям, адже підвищиться потужність геомагнітних збурень.  

За даними Національної погодної служби Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA), сьогодні впродовж дня магнітні бурі матимуть 2 бали, що означає “невеликі збурення”, а вже з 21 години їхня сила зросте до 3 балів, тобто буде “слабка” геомагнітна буря.

Така ситуація протримається до 6 години ранку 5 червня.   До 12 години дня у вівторок потужність бурі становитиме 2 бали, далі — піде на спад, до 18 години сила дорівнюватиме 1 балу.

Увечері та в ніч на середу буря матиме 2 бали, з 9 години ранку і впродовж дня вплив послабиться — потужність бурі становитиме всього лише 1 бал.

За даними метеорологів, ймовірність виникнення активної магнітної бурі сьогодні становить 25 відсотків, у вівторок — 20, та у середу — 10 відсотків.

Метеочутливими люди стають у пiк працездатного вiку, але найчастiше на змiну погоди реагують жiнки

“Щось я себе сьогоднi зле почуваю, мабуть, магнiтнi бурi”, – хiба такий дiагноз кожен сам собi не ставить?

Та й погода екстремальна: нинi плюс 30, а завтра – заледве 10 градусiв тепла. Чи такi рiзкi стрибки температур не можуть не позначатися на самопочуттi? Наскiльки у наших проблемах зi здоров’ям винна погода? Правда це чи вигадка – метеочутливiсть?

Про це “Експрес” розпитував вчених та медикiв-практикiв – Володимира Берсеньєва, директора київського Iнституту болю, невропатолога, кандидата медичних наук, Наталiю Кризину, заслуженого лiкаря України, доцента кафедри нервових хвороб Київського медичного iнституту Української асоцiацiї народної медицини, Оксану Гут, лiкаря-терапевта, Iвана Мартинюка, доцента Львiвського нацiонального медичного унiверситету iм. Данила Галицького.

Винна – не винна? – То все-таки чи впливає погода на наше з вами самопочуття?

Н. Кризина: – Побутує думка, мовляв, метеочутливiсть є супутньою проблемою людей старшого вiку. Може, колись саме так i було. Але тепер на змiну погодних умов активно реагують i люди працездатного вiку. Понад те, ця проблема дуже “помолодшала” й уперше може виникнути в перiод статевого дозрiвання. Крiм того, найчастiше вiд метеочутливостi потерпають жiнки, бо внаслiдок надмiрної емоцiйностi вегетативна система швидше й активнiше реагує на будь-якi провокувальнi фактори i стреси. Отож доволi часто схильнiсть до метеочутливостi починає проявлятися у дiвчаток пiсля першого мiсячного. Особливо чутливими до рiзких змiн погоди є вагiтнi. Але залежними вiд погодних умов нерiдко є й представники сильної статi. Передусiм iдеться про тих, якi мають хвороби серцево-судинної системи. Бо на змiну погоди органiзм реагує як на стресовий фактор, через що активiзується робота симпатичного вiддiлу нервової системи (вiдповiдає за артерiальну сiтку), виникає спазм судин, порушується кровотiк. При цьому погiршується робота гiпоталамуса i кровопостачання головного мозку, через що починає болiти голова, з’являються iншi симптоми. – Як визначити, чи залежить людина вiд змiни погодних умов?

– Якщо йдеться про пiдлiткiв, то проявом метеочутливостi  є переважно слабкiсть. З часом виникає бiль голови, запаморочення.  Якщо ж метеочутливiсть “накладається” на певнi захворювання,  то пiд час змiни погоди людина потерпає вiд болю в серцi,  потилицi, за грудиною, може двоїтися (особливо коли  пiднiмаєтеся сходами) i темнiти (пiд час ходьби) в очах, нiмiти рука. Зважаючи на це, до групи ризику входять гiпертонiки, гiпотонiки, тi, хто має аритмiю, тахiкардiю (збiльшену частоту пульсу), брадикардiю (сповiльнення пульсу), атеросклероз, iшемiчну хворобу серця, порушення мозкового кровообiгу.

До речi, при наявностi давнiх склеротичних судинних змiн може погiршитись самопочуття й через змiну температури повiтря (що тепер вiдбувається). Пiд час змiни погодних умов можуть розвинутись депресивнi стани чи неврозоподiбнi прояви (примiром, дратiвливiсть, апатiя). А ще змiну погоди люди нерiдко вiдчувають тодi, коли крутить ноги чи руки – бо в суглобах та зв’язках є барорецептори, якi реагують на стрибки атмосферного тиску.  Якщо ж є хронiчнi процеси в суглобах (артрити, артрози, травми  кiнцiвок), то органiзм також дуже гостро реагує на погоду.

Три головнi винуватцi – I як з цим жити? Як можна стати менш залежним вiд  погодних змiн?

– Варто стежити за прогнозом погоди, аби бути напоготовi. При пониженому тиску випити солодкої кави, якщо немає протипоказiв, чаю з елеутерококом. Якщо розболиться голова, допоможе спазмолiтичний засiб або ж ацетилсалiцилова кислота – аспiрин (завдяки цьому покращується прохiднiсть судин, що позитивно впливає на кровопостачання).

Таблетка ацетилсалiцилової кислоти є помiчною й при болю в суглобах, що виникає перед змiною погоди. Але найгiрше те, що дуже часто люди роками потерпають вiд болю голови, який виникає при певних погодних умовах, та до лiкаря не звертаються. Натомiсть саме болем органiзм сповiщає про серйознi порушення. Тож раджу обстежитися, причому  робити це регулярно, раз на рiк, починаючи з 30 рокiв.  Обов’язково здати кров для розгорнутого аналiзу (з бiохiмiчними  показниками), зробити загальний аналiз сечi, кардiограму.  А також вiдмовитися вiд шкiдливих звичок, зайнятися  спортом (бодай робити зарядку) та рацiонально харчуватися.

В. Берсеньєв: – Що довше живе людина, то чутливiше реагує на дискомфортнi змiни, в тiм числi погоднi. Як правило, перша “реакцiя” на погоду з’являється у 28 – 32 роки. Коли нi, то в 37 – 42 роки обов’язково з’явиться! Бо вже в цьому вiцi вiдбувається помiтне зниження фiзичної активностi в бiльшостi людей, накопичуються чи проявляються серйознi захворювання. I, ясна рiч, вегетативна нервова система, яка першою бере удар при змiнах погоди, з вiком стає все розбалансованiшою.

I. Мартинюк: – Що не кажiть, здоров’я людини залежить вiд погодних умов. Iнша рiч, що їх об’єктивно не завжди вдається зафiксувати. Змiнюються ендокриннi чинники, нервовi, вони впливають на настрiй. Бiльшiсть iз нас вiдчувають погоднi змiни – особливо люди емоцiйнi, вразливi, тi, що схильнi до депресивних станiв, емоцiйних зривiв, котрi мають синдром хронiчної втоми. Такi люди чутливi до метеотропних факторiв. Втiм, усiлякi стресовi ситуацiї, що були в життi, пiдвищують нашу чутливiсть до зовнiшнiх та внутрiшнiх подразникiв.

– То погоднi умови здатнi змiнити наше самопочуття буквально за хвилини? А якi?

Н. Кризина: – Температура повiтря, атмосферний тиск i вологiсть – це три основнi фактори, якi впливають на самопочуття. Тому, мабуть, i третина з нас почуває себе не надто добре, коли погода нестабiльна.

I. Мартинюк: – А найбiльше позначаються на нас iз вами перепади погоди, коли циклон змiнюється антициклоном. Iнколи люди передбачають цi змiни за пiвдоби – це i є метеотропнiсть (ще кажуть метеочутливiсть). У них можуть бути бiль голови, запаморочення, змiнюється настрiй, людина стає вразливiшою до незначних подразникiв довкiлля (навiть звукiв транспорту), стає лякливiшою, вбачає у всьому загрозу.

О. Гут: – Ось вам простий приклад. Я мала лiтнiх пацiєнтiв, котрим їхнi серцево-судиннi розлади особливо докучали в перiод такої-от нестабiльної погоди, як зараз, – гроза, дощ, висока вологiсть i температура повiтря. Вони були родом iз Схiдної України i влiтку виїжджали в гостi до родини на Харкiвщину. То вже в дорозi у них вiдпадала потреба у лiках вiд “тиску” чи “серця” – клiмат змiнювався на сухий, i вони себе чудово почували!

– Яка ж погода влiтку є найкращою для нашого з вами здоров’я?

Н. Кризина: – “Зона комфорту” для людини – погода з температурою повiтря 22 – 24 градуси тепла та атмосферним тиском 768 мм рт. ст. Температура, вища вiд плюс 30 розслабляє стiнки судин, особливо нижнiх кiнцiвок (вен), знижує їхнiй тонус, там зосереджується кров, а це вже навантаження на серце. А пiдвищена вологiсть i висока температура, як на Заходi України, – далеко не найкращий клiмат для людини. Така погода рiзко знижує тепловiддачу, тобто вiдбувається накопичення тепла в органiзмi при високiй температурi й високiй вологостi, а випаровування практично вiдсутнє. Це теж додаткове навантаження на серцево-судинну систему. А нервова регуляцiя серцево-судинної системи дуже ослаблена у людей похилого вiку.

Здоров’я мiнливе, як… погода! – Є люди, якi себе так i називають – “барометри”. Як (i чий) органiзм передбачає змiну погоди?

I. Мартинюк: – Той, хто має хронiчнi запальнi процеси, змiни складу кровi (скажiмо, люди з анемiєю), чутливiший до перепадiв атмосферного тиску, тобто до процента насичення кровi тиском. “Барометрами” є i люди з вегето-судинною дистонiєю, а також тi, в яких тиск нестабiльний, – тобто в них починається гiпертонiчна хвороба, але вони не звертають на це уваги й не лiкуються. Якщо порiвнювати з ними, то гiпертонiки “зi стажем” не настiльки чутливi до змiн погоди.

В. Берсеньєв: – У когось за кiлька днiв до цього болять суглоби, травмованi чи оперованi колись дiлянки тiла, загострюються хронiчнi недуги, звiдкiлясь з’являються нехiть до всього, втома, апатiя, “несподiвано” стаються збої в роботi серця, шлунка, легень, виникає “безпричинна” нервознiсть чи тривожнiсть. Зрозумiло, що люди, у котрих судинна система не в найкращому станi, реагують на рiзкi змiни температур першими – мiгренню, слабкiстю, неспокоєм, нападами стенокардiї i, на жаль, iнфарктами та iнсультами. Медики не заперечують, що бiльшiсть випадкiв раптової смертi вiд серцево-судинних захворювань спостерiгається саме в перiод частих та рiзких змiн погоди, при сильному вiтрi чи високiй вологостi, котра передує грозi. Ще вiд пiдвищеної метеочутливостi потерпають люди з надмiрною вагою, з ендокринними порушеннями (пiд час статевого дозрiвання, вагiтностi, клiмаксу). На змiну погоди найчастiше реагують тi, чия професiйна дiяльнiсть пов’язана з дiєю вiбрацiї, електромагнiтних полiв, радiацiї. Є думка, що метеочутливiсть передається навiть спадково. А ще вона може виникати пiсля травм голови, грипу, ангiни, запалення легень.

– Отже, небезпечною погода є тодi, коли…

Н. Кризина: – Є раптовий температурний перепад на 10 – 20 градусiв i бiльше за добу в бiк похолодання. Вiн вивiльняє з клiтин гiстамiн, провокуючи розвиток алергiчних реакцiй у людей, якi до них схильнi, особливо астматики. Але з цiєї ж причини вiд кропивницi чи iншої алергiчної реакцiї через контрастнi температури може потерпати i цiлком здорова людина, котра ранiше не помiчала в себе схильностi до алергiї. Ще сильний вiтер, який останнiм часом у наших краях – не рiдкiсть (це 15 – 30 м/с), теж посилює переохолодження, затруднює дихання, втомлює та виснажує нервову систему. Падiння атмосферного тиску на 7 – 8 мм. рт. ст. (а комфортний для органiзму, як я вже казала, 768 мм рт. ст.) за 24 години – неабияке випробування для дихальної системи, роботи серця та судин. У такi моменти в атмосферi зменшується вмiст кисню, i у виснажених та хворих людей з’являються ознаки кисневого голодування – слабкiсть, задишка, вiдчуття духоти, брак повiтря. Натомiсть антициклон приносить пiдвищений атмосферний тиск, стiйку малохмарну погоду зi слабким вiтром. Такi погоднi умови добре переносять усi, крiм алергiкiв, бо в цi днi шкiдливi речовини в повiтрi згущуються. Блискавки пiд час гроз, електророзряди, низькочастотнi звуковi коливання змушують близькi до них за частотою бiоритми органiзму i вiбрацiї окремих органiв працювати синхронно. I нервова система та хворi органи, як правило, не витримують нав’язаного темпу, тому самопочуття погiршується.

Що врятує вiд погоди? – Чи можна якось уберегтися вiд “погоди”?

О. Гут: – Метеозалежним людям рекомендую краплi на травах, котрi так i називаються – “Антифронт”. Пацiєнти кажуть, що це дуже ефективнi лiки “на погоду”.

Н. Кризина: – Що тут вдiєш? Тому мої поради такi: по-перше, не хвилюватися. Бо коли думати: “Менi зараз буде погано”, то так воно i буде. По-друге, якщо ви не спортсмен, уникайте в днi метеозбурень фiзичних перевантажень, не напружуйте i без того серцево-судинну систему. По-третє, не працюйте на голодний шлунок, бо це теж негативно впливає на циркуляцiю кровi. Але їжа має бути легкою, нежирною, менше м’яса – бiльше круп, овочiв, фруктiв, аби не пiдсилювати кровообiг.

В. Берсеньєв: – Заживайте адаптогени – засоби, котрi покращують адаптацiю вегетативної нервової системи до наявних коливань довкiлля. Найкраще – елеутерокок: зранку на третину склянки майже гарячої води додати чайну ложку чи пiв елеутерококу (вiн абсолютно не шкодить у невеликих кiлькостях людям з високим тиском), а жiнкам краще вживати левзею – тодi адаптуватися буде простiше. Настоянка женшеню на початку свiтлового дня теж годиться. У непевну погоду доцiльно вживати полiвiтамiни з мiкроелементами, аби створити в кровi високу концентрацiю вiтамiну С (можна саму “аскорбiнку”). З цих же мiркувань дуже непогано збiльшити споживання вiтамiну Е, бо вiтамiни С та Е вiдiграють вирiшальну роль в обмiнi речовин, котрий при змiнi погоди уповiльнюється. Але найефективнiша формула здоров’я – що бiльше людина проведе часу з водою, то краще почуватиметься. Тому контрастний душ зранку (вiд теплiшого до холоднiшого) i на нiч (вiд холоднiшого до теплiшого), хто любить – обливання холодною водою, точковий масаж (голови, потилицi, лопаток – для нормалiзацiї венозного кровообiгу), гiмнастика, плавання, тренажерний зал, раз на тиждень парна чи сауна – це активна атака на змiцнення iмунної реакцiї органiзму i ваш захист вiд сюрпризiв погоди.

Настя КОСТЮК, Лариса ПАВЛИК

Джерело: “Експрес-онлайн”

Коментарі