Вівторок, Червень 19Усі Чортківські новини

Вгадайте село де є Палестина…

Спочатку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог.

Спочатку була ПрАбіжна, і в ній Раків Кут і Палестина.
Спочатку – це тоді, коли ведичне PRA не лише виражало правду (pra veda), а й служило освяченням іменника.
Все те, що злі люди поробили з назвами древніх поселень, свідчить про запеклу ідеологічну війну, найперше, на мовному фронті. За результатами цієї вікової війни Україна уступливо програє. Зараз, в одному лише Чортківському районі дев’ять називних покручів.
«Якби ми вчились так, як треба…» (Т. Шевченко)
Запитую… Як треба, кому? Чому, нібито, компетентні джерела пишуть таке від чого тупість твердне і кам’яніє…?
«За переказами «перебіжна місцевість (несприятлива для військових дій), або «перебіжище» (схованка), де під час татарських нападів, люди рятувалися біля річки в мочарах, зарослих очеретом».
Недавно, одним ізраїльським авторитетом, що гостював в Україні, було сказано, що в нас нема своєї історії. Себто, треба стерти з пам’яті етнічних українців всю минувшину; і ту яка є в народній обрядовості (вертеп, коляда, купала), і ту яку несуть назви поселень. Заодно, вбити в голови «просвіщенних християн» за Шевченком, що окрім юдейської ісТорії, іншої минувшини світ не має знати. Бо своя мудрість, свій гонор, своя самість – це ті гуманітарні якості, які виділяють Людину зі стада, роблять її неповторною.
На жаль, така винятковість в сірому оточенні, сприймається, здебільшого, як маргінез.
Як ще втлумачити посполитим, що Раків Кут – це особливе, намолене місце, що Палестина не десь, а тут, поряд з божницею, чи церквою по грецьки, і що божниці ставали також в місцях особливих; в одному селі, разом із римськими Прісками та Бесагами, з гебрайською синагогою і польським костелом.
В мовознавця Костянтина Тищенка Пр(о)біжна – душа праведника (Іншомовні топоніми України, ст.53).
В санскриті pur’aa – древній. Пракрит – первісна мова.
Узагальнена семантика слова «прабіжна», дає – поселення первісного божества (божеств).
То ж село із цією божественною назвою, мусить відродитися в своєму сокровенному імені – Прабіжна.

Конфуцій – реальна історична особа, мудрістю якої захоплюється всі тямущі люди.
Його слова: Хто назве речі своїми іменами, той побудує світ.
Пора будувати!

З іншими «П» розберемося наступного разу.

Ярослав Свистун для Чортків.Онлайн

Коментарі