Четвер, Червень 21Усі Чортківські новини

Циганське село і міліція

Ну, і як вам таке подобається…?
Слово «асорті» і слово «вінегрет» французького походження.
Українськи й індивідуалізм, навіть у страві не терпить змішування, а що вже казати про ментальність…
Але, правили гри «вгадай село», випадають з цієї парадигми і змішують докупи всі чотири «М».
Найперше – село засноване умовно польськими колоністами – мазурами.
Mazury – вихідці з північно-східної польщі. По крові, то балтійські пруси. Їх давньоруська мова має германський корінь. Їх давніші язичницькі вірування, замінив католицизм і протестантство. Їх етнічні землі багаті на водні ресурси (понад 3 тисячі озер). Зверніть увагу: всі локальні поселення мазурів (вулиці, хутори) і в Україні, наближені до водних середовищ.
1656 року, в себе на батьківщині, мазури зазнали великих втрат (третина всього населення) від татарських нападів. На початку 18 століття ще половину викосила чума.
Розселення поляків і спольщених прибалтів в Україні, почалося ще за Ярослава Мудрого, який після походів на Польщу (1030-1031р.р.), пригнав у Русь і розселив ляських полонених.
Пізніша вже польська колонізація припадає на 13 сторіччя. А в 16-му за «Бучацьким миром», сюди хлинула міська біднота. За нею, «Люблінська унія», доповнила вже існуючу діаспору, а на початку 19-го століття, ці зайди вже складали більшість пануючої поміщицької верхівки.
До другого села, назва якого починається з літери «М», я не маю що добавити, окрім вже існуючої версії про бунтівного опришка Мухи і поправки на назву річки – не Тупа, а Дупла.
Хутір Марилівка, сам по собі не складає того предмету, який доконче тлумачити. Хоча, мовознавець К.Тищенко, згадує кельтське слово march – кінь, що є підставним, якщо взяти до уваги оазу «Травни», яка охоплює і Марилівку. Латинське – mar (море), тут ні до чого.
Інша справа урочище Вили. Сама назва свідчить про давність (доба Вед) культури в якій кожне поселення мало свою вилу, що опікувалася поселенням (Го вила, Пра вила, Радо вила, Си вила і т. і.). На фото зображення Вили.

І на кінець, «М» до назви села на Сереті.
Якщо хтось сумнівається в моїй версії, переміряйте кроками відстань від римської факторії в Капустинцях до цього села. Вона має складати одну милю (1,61км.). Миля (лат.mile passium) – тисяча подвійних кроків. Латинське mile – тисяча.
Звідси і назва «міліція».
Вперше в цьому селі я побував з метою документування факту обману покупця при розпродажі машини борошна новим гастрономом. Мені так і не вдалося схилити до дачі показів жодного покупця чи свідка.
Цей спогад, демонструє особливу ментальну рису сільської спільноти – замкнутість.
Наступне село має початкову літеру назви «Н».

Ярослав Свистун для Чортків.Онлайн

Запрошую до обговорення.
Мені буде цікаво почути альтернативні думки щодо історії краю.

 

Коментарі