Понеділок, Липень 23Усі Чортківські новини

А хто знає? Село під покровительством Дани

Сьогодні вівторок і чергова загадка від краєзнавця Ярослава Свистуна

Назви наших поселень (ойконіми), окрім номінативної, мають ще дві функції – інформативну та естетичну.

Інформативна, дає знання про сьогодення і минувшину; естетична – дарує фонічну насолоду від звучанням назви, як  Криволука, Калинівщина…

В цьому дописі розповідається про поселення на Нічлаві, яке поєднує в собі всі ці функції, роблячи село привабливим і загадковим, водночас.

Його назва починається з літери «К»; його історія та етимологія починається з джерела, яке було і залишається під божественною опікою.

Не в моїх правилах повторювати все те, що є в загальнодоступних інформаційних джерелах, але не можу оминути увагою алогізми, нав’язування яких ускладнює і примітивізує справу пізнання.

Насправді, яким боком до назви села можна припасувати коляду, чи помісну шляхетську примху – Райгород? Якщо ця амбітна назва і належала замковій горі, то це ще не означає, що була предтечею всіх давніших частин соборного села. Невже нікому не приходить в голову, що процес укрупнення поселень, відбувався і раніше, коли те що ми зараз називаємо вулицями та районами, мало свою окрему родову ознаку і назву, яка виникла задовго до появи метрополії чи присілку. Династія Стражменських не засновувала, а шляхом асиміляції вживалася в корінний люд, котрий заселив цю місцевість в часи язичництва.

Культ Дани – Мокоші (в християнстві Параскевії), тягнеться з доби Вед, виражаючи святість стихії води. Звичаєво ця традиція фетишується деревом липи, п’ятницею і джерелами.

В кельтській етимології Coilcon – дитя Дани.  У шведів Kull –гора, а Klino – вершина гори, що є співзвучним латинському «колл» – горб.

На фото, джерело під горою з осучасненим образом матері – покровительки джерела; тої самої першооснови, що народжує життя, яка дала назву селу – Колин Дани.  Редукування «а» на «я» цілком оправдане практикою змягчення вимови. Словосполучення «гора Дани», підтверджує і чеське місто Колин.

В 15 столітті над Подільським яром, постає замок, який згодом перетворюється в класичний палац з модерними вежами на кутах. З 1786 року поселення отримує статус містечка, який зберігся до 18-го стріччя.

Таким чином, доля дарувала цьому поселенню шанс стати відомим на просторах всього союзу. Вже в 20-му сторіччі його знали споживачі харчових концентратів від Мукачева до Сахаліну.

 

Хотілося б доповнити цю краєзнавчу розвідку, натяком невідомого мені дослідника на племена Гольда і Ядвіги.

Найбільше непокоїть збайдужілість земляків до власної історії та культури.

Зрештою – кожному своє.

 

Наступна літера «М»

Коментарі