Понеділок, Червень 18Усі Чортківські новини

За що жителі села на Чортківщині готові аплодувати під звуки оркестру Народному депутату та чиновникам?

Ось такого листа отримала редакція Чортків.Онлайн на нашу поштову скриньку:

Я не часто їжджу до Скородинців. Радше я майже туди не приїжджаю. Але нещодавно вирішив поїхати до цього мальовничого села, помилуватися краєвидами та побувати на Скородинській ГЕС. Прихопивши з собою фотокамеру, сів у Білому на рейсовий автобус, і… добряче гепнувся головою до вікна, після того як автобус почав маневрувати на дорозі.

Вам смішно? Мені зовсім не до сміху. Просто шляки трафляють, як казала моя бабця, через те, що у багатій Україні є дороги гірші, аніж у Московії.
Почнемо з довідки. Асфальтівка від Чорткова до Скородинців через Біле, а відтіль до Бичківців та Білого Потоку(близько 25 кілометрів) була вимощена на початку 90-х років завдяки сприянню та активній підтримці колишнього голови Тернопільського облвиконкому Василя Михайловича Олійника. Жителі цих сіл, а особливо Скородинців, позаяк Василь Олійник є їхнім односельцем, мають завжди пам’ятати про добру справу цієї людини, яка, на жаль, вже відійшла у вічність.

Дорогу зробили доволі якісно, якщо зважити на тривалий час експлуатації. Проте рано чи пізно шляхи треба ремонтувати. І зазначений не є винятком.

По асфальтівці регулярно курсують автобуси сполученням «Білий Потік – Тернопіль» та «Чортків – Бичківці», возять цеглу зі Скородинського цегельного заводу, зерно та іншу сільгосппродукцію від місцевого агропідприємства, їздять громадяни на власних авто.

Але якщо більша частина дороги у більш-менш задовільному стані(потрібний ямковий ремонт), то відрізок від кінця Білого до колишнього звіринця – справжній жах: «зубаті» ями, колії та грязюка у дощову погоду. Одне слово, ні об’їхати, ні пройти.

Водій рейсового автобуса «Чортків – Бичківці» Михайло Матвійчук каже, що працювати на цьому маршруті стає дедалі важче. Мало того, що людина втомлюється за кермом(вісім рейсів на день), машина не витримує такого «танкодрому».

Нарікає на це неподобство й власник маршрутки Олег Волошин, бо йому доводиться витрачати більше коштів на запчастини до агрегатів автобуса, які на рівних автошляхах прослужили б набагато довше. А що вже говорити про інших водіїв, які тут гублять не лише дзеркала, а колеса, гнуть колісні диски та розпорюють днища своїх автомобілів.

Вони також платять податки на утримання доріг. Тільки питання: куди ці гроші діваються?
Жителі села Скородинці розповідають, що Олег Олійник, який тепер господарює у тамтешньому агропідприємстві, мав намір відремонтувати цей відрізок дороги самотужки. Проте у Чортківському райавтодорі йому заперечили, мовляв, він не спеціаліст з дорожніх робіт. Нехай краще перерахує кошти на їхній рахунок і вони це зроблять самі.

Звісно пан Олег віддавати гроші за «халтуру» не став. І віз, як мовиться, й донині там.
Коли готував цей матеріал, натрапив на публікацію в інтернеті як урочисто, із перетинанням стрічки, відзначали відкриття дороги Джурин-Полівці-Базар.

Були там і народний депутат України Олег Барна, і представники районної влади, і депутати Тернопільської обласної ради. Красиво, гучно, вишукано… Головне, що піар вдався на славу.

Якщо наші владні мужі зуміють заасфальтувати ями між Білим та Скородинцями, то нехай вже перетинають стрічки навіть з оркестром. Ми їм лише аплодуватимемо.

Якщо ні, то доведеться вимагати компенсацію за мою гулю на лобі, Олегу Волошину за запчастини, Михайлу Матвійчуку за мозолі на руках, іншим громадянам за розбиті автомобілі. Попробуй-но відбитися від усіх.

Народ має право вимагати кращого ставлення до себе. І це не жарти.
Михайло Опиханий
фото автора

Коментарі