П’ятниця, Квітень 20Усі Чортківські новини

Дипломований історик з Чорткова підтримує скандального головного редактора

Після публікації 2 лютого Мар’яною Полянською редактором “Чортківського вісника” статті “Євреї чи жиди” здійнявся великий галас і погрози.

ПІДТРИМАЙМО РЕДАКТОРА І ПРАВДУ!
Мій відгук на публікацію.- пише Ярослав Дзісяк на своїй сторінці у ФБ

Які ж євреї і жиди?
Редактор «Чортківського вісника» Мар’яна Полянська зачепила одну з найгостріших тем сьогодення – «Жиди чи євреї?». Питання можна розглядати з точки зору історії етимології (розділ порівняльно-історичного мовознавства, який вивчає походження слів мови), але на широкий загал помітний негативний підтекст. Дійсно, в нас, на Галичині, до приходу радянської влади, слво «жид» не мало лайливого чи негативного означення, таким забарвлення воно мало в під російській Україні. Можна дискутувати з редактором «ЧВ», чи дійсно наведені нею люди є повністю / певною мірою євреями. Можна наводити чимало прикладів проукраїнської позиції та діяльності євреїв – в петлюрівській армії, Галицькій армії, серед повстанців 1940-х тощо. Але в більшості роль євреїв постає в іншому ракурсі. Історію (часто і канони та правила) пишуть переможці, а точніше – перекручують, спотворюють історію і правила. Отож, декілька історичних нюансів.
Роман Бжеський, один із псевдонімів – Млиновецький, державний діяч доби УНР та на еміграції, організатор українського війська та безпосередній учасник боїв з російськими військами 1918 – 1919 рр., ідеолог модерного українського націоналізму, дослідник української історії, літературознавець, журналіст і публіцист: «Жиди з власної волі стали на бік ворогів української держави, протягом усієї дальшої боротьби активно допомагали ворогам». І це не вияв української ксенофобії чи антисемітизму, це реальна і тенденційна констатація явищ. Представники «Бунду» як члени Малої Ради (звуженого органу Центральної Ради), яка голосувала за прийняття IV Універсалу про незалежність в січні 1918 року, голосували проти.
Дійсно, як зазначає автор публікації, Ізраїль не визнав факту голодомору, серед організаторів і виконавців якого (на верхній і середній ланці) були керівники КПРС і каральних структур СРСР з єврейськими прізвищами. Також, спершу кількість жертв голокосту в час ІІ Світової війни була значно меншою, аніж прийнята тепер. Самі ж єврейські дослідники визнають, що 6 мільйонів – великий обман, сходячись на цифрі 900 тисяч – до 1 мільйона. В контексті України впливові єврейські кола намагаються монополізувати трагедію Бабиного Яру, називаючи це трагедію планетарного масштабу. В контексті теми голодомору, російський дослідник Андрій Буровський дає таке порівняння: «Смерть кількох мільйонів українців не має планетарного значення, а смерть декількох десятків тисяч євреїв – має».
На інших сторінках того ж номера «ЧВ» зазначено про визволення концтабору Аушвіц (головний табір Освенціму. Він, як інші нацистські концтабори оповитий легендами, суперечливими перебільшеннями і вигадками – про способи знищення євреїв, газові камери і крематорії. Єврейські міфи розвінчують дослідники і науковці різних країн. Але те, що найсильніше усталено у свідомості мас, розвінчується найважче. Аналогічно, як довести «громадянам ДНР-ЛНР» і Росії, що Бандера – не бандит?
Ще одна догма на рівні підсвідомості. Свята книга християн (Біблія, Старий завіт – Книга Буття 28 і 32) і євреїв (Тора) чорним по білому містять вказівку єврейського бога до Якова: «І буде потомство твоє, немов порох на землі. І поширишся ти на захід, і на схід, на північ і на південь. Усі народи будуть благословенні через тебе і твоє потомство». Предок євреїв ще й переможець бога – «Не Яків будеш називатися, а Ізраїль, бо ти боровся з богом і з людьми і переміг». Трактування може бути довільне, але жодна інша релігія не має таких тверджень. Це унікально, як і думка євреїв про те, що винищення їх було унікальним злочином. Коли в 1987 році в Ліоні судили нацистського злочинця Барб’є, виникло, як не дивно, питання: хто повинен свідчити проти злочинця. За словами А. Буровського, деякі серйозно вважали, що свідчити проти Барб’є мають право тільки євреї. Адже якщо свідками будуть учасники руху Опору, яких репресував Барб’є з політичних мотивів, тоді це буде «запереченням або применшенням абсолютної унікальності злочинів нацистів проти євреїв». Мабуть, і влада євреїв теж унікальна.

довідка: Дзісяк Ярослав Ігорович, кандидат історичних наук, доцент кафедра гуманітарних дисциплін Чортківського інституту підприємництва та бізнесу, ТНЕУ

Коментарі