Неділя, Липень 15Усі Чортківські новини

Забути не маємо права: Текля Галушка, псевдо “Могила”. Рідня по крові і за духом

Сестра Степана Галушки –Текля (по чоловікові Мотика), народилася 1915 року у Великих Чорнокунцях.

З юних літ кинулася у вир громадсько-політичного життя.

Знаючи «принади» польського шовінізму і зазбручанського більшовизму, плекала в собі ненависть до зайд і палку любов до батьківщини.

Незважаючи на масові арешти напередодні війни, Текля, симпатик ОУН, успішно співпрацює з станичним Дмитром Пунаком, виконує різні доручення повітового провідника «Біра», який тоді переховувався в Чорнокунцях.
16 травня 1941 року Текля Галушка вступає в члени ОУН. Діє під псевдонімом «Могила».

Виконує обов’язки інформатора групи, в яку входили станичний Василь Гайдук, Лука Кузь, Осип Червоняк.
Пізніше підпорядковується станичному Антону Боровському, а після його смерті – Гриньку Галушці.
Будучи добре законспірованою в умовах окупаційного тиску, продовжує підпільницьку діяльність, аж до 1949 року.
В тому ж році була вивезена у Хаборовський край, де знаходилась до 1958 року.
Із розповідей учасників визвольних змагань, «Могила» була здібною і добре підготовленою розвідницею.

В екстремальних умовах діяла швидко, рішуче і досить ризиковано. Так, коли в одній із хат села Кривеньке були заблоковані енкаведистами повстанці «Арсен» і «Сокіл» (Мирослав Кузик, Михайло Сорока), вона зуміла вийти з оточення і повідомити боївку «Нечая».
В короткім бою вороги були перебиті, а блоковані повстанці з господинею і немовлям – врятовані.

Сміливості і витримки «Могили» вистачало на багато важливих справ у реалізації яких вона була неперевершеною, як тоді казали – виходила сухою з води.
Жителі Чорнокунців і спадкоємці духу, гордяться своєю видатною землячкою.

Ярослав Свистун для Чортків.Онлайн

Коментарі