Понеділок, Травень 28Усі Чортківські новини

Чи вірять сучасні чортків’янки в ворожіння на “”Андрея”? опитування

Ось вже і перший сніжок окутав Чортків.

Як ж красиво надворі. Одразу з’являється святковий настрій, бо ж відомо усім – зима – надзвичайно святкова пора року.
Чи є що такий ж насичений празниками період року, як зима?
Мабуть, ні.
Та що ж приносить нам цьогоріч снігова красуня?
Зовсім трішки залишилось до особливого та магічного свята українського народу – Дня святого Андрія Первозванного.(13 грудня, середа – примітка ред.) 
На Чортківщині це свято полюбляють, адже воно справді захоплююче. Надзвичайно багато традицій, повір’їв та ворожінь.
То що ж? Пригадаємо, як “Андрія” святкували наші предки?
За традиціями, дівчата та хлопці сходились до однієї хати ввечері 12 грудня.

Дівчата приносили інгредієнти для святкової вечері, а хлопці, прийшовши після опівночі,- наливку і цукерки. Там вони розповідали веселі історії, грали ігри та ворожили.
На території Чортківщини були особливі свої ворожіння.
Дівчата брали у коморі жменю будь-якого збіжжя, клали на стіл і уважно лічили. Якщо в долоні виявлялося парне число зернят, це було добрим, знаком; а якщо непарним, то дівчина сумувала, боячись лишитися, без пари.
Ворожили й за допомогою курки.

На долівці ставили мисочку із зерном, воду і вносили курку. Розбуджена, просто з сідала, вона могла вести себе довільно. Якщо птиця кричала, стріпувала крильми, то дівчина вважала, що чоловік їй трапиться недобрий і битиме її. Якщо курка починала квапливо їсти, дівчина припускала, що чоловік буде товстий, жадібний до їжі; якщо кидалася до води – чоловік буде п’яницею. Якщо ж курка поводилася статечно, спокійно, робила все повільно і розумно, то дівчина сподівалася, що чоловік буде добрий, спокійний, нелайливий і непитущий.

Іноді для ворожіння брали півня. Його спершу садили на піч або у застелену рушником хлібну діжу на покуті перед образами, а вже потім пускали до зерна чи води. Передбачення згідно з поведінкою пізня були такі ж, як і у варіанті з куркою. Хлібна діжа, як і піч, становила центр домашнього мікрокосму, і це мало надати. ворожінню особливої сили.
Та особливим дійством було кусання калити.

Калита – великий, солодким корж із медом, оздоблений фруктами. Її перев’язували червоною стрічкою і підвішували так високо, щоб хлопцям було важко її вкусити.

Та чи збереглись ці традиції у Чорткові й досі?

Чи ворожать дівчата у ніч з 12 на 13 грудня в надії знайти своє кохання?
Про це запитаємось у юних чортківчанок.

Ілона,16 років.
Ні, я не ворожу. Вважаю це гріхом і тому не займаюсь таким

Оксана, 19 років.
Минулі роки я таки ворожила. Писала на тринадцятьох листочках 12 чоловічих імен (один повинен бути чистим,пустим), складала під подушку, а на ранок діставала один із листочків і читала ім’я судженого. Останні два роки вже не ворожу, бо нарешті зустріла того єдиного.

І ви не повірите, звати його Олег, як і обіцяло ворожіння.

Леся, 17 років.
Я сама не ворожу, бо не зовсім вірю в таке.

Мар’яна, 18 років.
Моя бабуся навчила мене одному ворожінню. Потрібно покласти під подушку чотирьох карткових королів і сказати: “Хто мій наречений, хто мій ряжений – той присниться в сні”. Наречений сниться в сні у вигляді якого-небудь короля.

А чи займаєтесь ви ворожіння в цю ніч?
Які андріївські традиції зберегли у вашій родині?

Наталія Пискливець для Чортків.Онлайн

Коментарі

Privacy Preference Center

Close your account?

Your account will be closed and all data will be permanently deleted and cannot be recovered. Are you sure?