Четвер, Грудень 14Інтернет портал твого міста

Свята трійця – кольорова: Біла лінія…

Розпочинаємо  цикл етимологічних новацій за місцевими назвами сіл та урочищ, в темі «Свята трійця – кольорова»
Кожне, окремо взяте, означення кольору (лінія), включає в себе ті топоніми та ойконіми (поселення), які перебувають в осяжному (на час публікації), адміністративному просторі Чортківського району.

«Два кольори мої, два кольори, оба на полотні, в душі моїй оба» – Дмитро Павличко.
А чи два?
Колір полотна отчої культури – білий.
Він витканий дітьми Сонця і тим же сонцем вибілений на берегах Серету, нині, як і сім тисяч років тому.
Заради всіх нас – допитливих і спраглих знати більше,
розпочнем…
Розгорнемо сувій пам’яті і повідаєм про ведичну трійцю кольорів – білий, червоний, чорний, якими поіменовані наші сакральні місця; при тому, поіменовані так мудро, як тільки можна, щоб однією лише назвою, передати всю сутність народу, що став межовим каменем між двох культур і континентів.

Але чому? «Оглядаємося і говоримо, що соромимося знати Наву, Праву і Яву» – Велескнига.
Разом з тим, Ява – сутність Явного білого світу в якому ми всі живемо, поки живем…
Це відання пращур заклав у триколор культури мальованої кераміки, в середній ярус Збруцького ідола, в бабник нашої тридільної божниці.
Від прославленої білої української хати до самого початку білої лінії
– Б і л а в и н и.
І в цьому проJVленному трисутті вся PRAв(е)да нашого NAVколішнього, видимого і невидимого світу.

В наступних викладах – Білавина, Біла, Білобожниця, Білий Потік, Біла Криниця, Галілея.

Ярослав Свистун для Чортків.Онлайн

Коментарі

Читайте ще

Залишити відповідь