П’ятниця, Грудень 15Інтернет портал твого міста

Чортків не випробовує Вас на міцність, а лише додає у ваше життя своїх фарб…

Я щодня спостерігаю за мільйонним містом, яке ніколи не вкладається спати.

Тисячі людей, яких сюди привела різна доля гуртуються, поспішають та переживають щодня буденні турботи. Велике місто аж ніяк не любить слабких людей…

Воно їх ламає, виснажує і забирає все те, що вони так сильно люблять.

Коли я їду в транспорті, то завжди намагаюсь зазирнути у чийсь погляд.

І ви, знаєте, я ще ніколи не бачила, по-справжньому, щасливих очей.

Напевно, це дивно і у це майже неможливо повірити, адже  для когось Київ-це одвічна мрія життя, море перспектив та нові можливості.

Проте не завжди наші сподівання можуть бути насправді такими солодкими.

Щоб залишатись оптимістом у мегаполісі потрібно чимало старань.

Спочатку тебе закрутить невгамовна круговерть, ти десь загубишся у просторах тисячі душ, злякаєшся і, можливо, закриєшся у собі.

Звичайно, ви не одразу знайдете  друзів, на кожному кроці вас можуть очікувати підстави і усілякі злочинні схеми.

Так, деколи навіть страшно. Проте усе це згодом минає, і уже за два тижні перебування у місті це стає нормою.

Зранку місто, по-особливому, похмуре, усі незадоволені, невиспані, як запрограмовані роботи виконують свою рутинну роботу.

Особисто у мене, деколи складається таке враження, ніби це дежавю.

Але-ні, це мій новий день.

Особливо зараз, коли ми все ближче наближаємось до зими, я виходжу, тоді коли темінь і приходжу тоді ж.

Якщо говорити відверто, то потрібно змиритись з тим, що це місто забирає у вас весь вільний час.

Тому, якщо ви прокидаєтесь  хоч би о 7 ранку, встигаєте випити ранкову каву і перекусити, а ще вам не непотрібно добиратись десятками кілометрів до свого місця навчання чи роботи, я вас запевняю-ви уже трішки щасливіші, ніж кияни.

Коли я повертаюсь до Чорткова, я нарешті згадую, що ж таке спокій, неквапливі прогулянки і пізні ранки.

Я знаю, що тут люди привітні, відкриті і не побоюсь сказати, що щасливі.

А щодо Чорткова, то, живучи у такому красивому  місті, хіба ж може бути якось інакше?

Воно компактне, активне і головне-воно не випробовує вас на міцність, а лише додає у ваше життя своїх фарб, що довелось назбирати за всю свою історію.

Але людині властиво звикати до усього, і для когось за певний час і найактивніше місто може стати тихою гаванню.

Власне, ця стаття присвячена тому, що потрібно цінувати те, що маєш зараз, і готувати себе до того, що новий шлях не завжди буває легким…

Отож, я всім бажаю залишатися там, де ви зможете знайти себе.

Оксана Шахова для Чортків.Онлайн

Коментарі

Читайте ще