П’ятниця, Грудень 15Інтернет портал твого міста

А знаєш, мамо, так сильно болить…Присвячується Героям Майдану

Чотири. Чотири роки пройшло із того часу, коли уся Україна, піднялась як один, за свою гідність та свободу.

Учора, 21 листопада, на Майдані Незалежності, під стеллою, виступали усіх охочі, які мали що сказати у цей час.

День Гідності та Свободи…

Напевно, це не свято, а глибокий шрам на серці кожного українця. Емоції у людей абсолютно різні. Хтось- не перестає говорити, що довелось пережити усім, хто був на цьому місці тоді, під кулями снайперів. А хтось- просто не може промовити ні слова…

Жевріє викладений герб із лампадок, одинокі квіти мерзнуть на гранітних плитах, гарячі сльози котяться із очей стривожених людей.

Сьогодні Майдан, здається, уже стер на собі сліди тих подій, проте крові та болю ніколи не змити роками…

«Покарати усіх винних у смертях на Майдані!»-викрикнули активісти з протестом.

Покарають винних чи ні, за стільки років уже кожного з нас обплутали сумніви.

Але ми точно маємо пам’ятати усіх і кожного, хто встав за нашу честь, за нашу гідність, за наше життя…

Із сумом у серці, проте великою гордістю, я пам’ятаю, як майорів найбільший синьо-жовтий стяг із написом «Чортків» на імпровізованій ялинці.

Я пам’ятаю, наскільки було боляче і страшно дивитись новини.

Я пам’ятаю усе, що сталось у той лихий час…

Ці рядки тому підтвердження.

Пам’ятайте і Ви!
А знаєш, мамо, так сильно болить,
Як куля у серце влучає,
Коли я не бачу неба блакить,
Як серце частинками крає…

А як ти будеш без мене одна?..
А як же моя Україна?..
Усе погоріло,скінчилось життя,
І доля героїв згоріла.

Ти, мамо, заплачеш, як мене понесуть,
В земельку, холодну і чорну,
Проводь ти мене у вічную путь
І стань на Майдані за волю.

Прости мені, мамо, рідна моя,
Що зараз я не з тобою,
Стояв я за волю й за краще життя,
Та кулю спинив я собою.

Пробач мені люба,кохана моя,
Що так і не будемо разом,
Обіцяв після цього вернутися я,
Та в снайперів свої накази.

Пробач мені, сестро,душа дорога,
Що ми не поладимо більше,
Молися ти рідна, молитва одна,
Поможе країні й братам моїм іншим.

А батько ти мій,основа моя,
Як буду тепер я без тебе,
Тату мій мудрий!Хотів я життя,
А вийшла дорога на небо.

Пробач, Україно, ти бідна моя,
Хотів я майбутнє скувати,
Ти маєш героїв Майдану сповна,
Поки вони там, бережи їх як мати!

Шахова Оксана для Чортків.Онлайн 

Коментарі

Читайте ще