Четвер, Листопад 23Інтернет портал твого міста

Що очікує жителів багатоквартирних будинків? закон №1581-д про житлово-комунальні послуги.

Як повідомляє Hubs, Верховна Рада прийняла закон №1581-д про житлово-комунальні послуги. Тепер протягом року жителі багатоквартирних будинків повинні визначитися з управителем і порядком укладання договорів з постачальниками комунальних послуг. Якщо ж цього не станеться, управителя їм призначить районна адміністрація.

Чотири варіанти розвитку подій

Закон передбачає чотири моделі відносин споживачів багатоквартирного будинку з монополістами:

Варіант перший – індивідуальний договір.

Власник квартири укладає прямий договір з постачальником послуг (водоканал, теплокомуненерго і т.д.), і останній повністю відповідає за якість послуг, що надаються в квартиру. В такому випадку споживачеві доведеться платити не тільки за саму послугу (куб води або газу), але і оплачувати монополісту обслуговування внутрішньобудинкової мережі, а також платити за те, що він обслуговує вас як споживача в будинку: розподіляє свідчення внутрішньобудинкових лічильників між квартирами, здає на перевірку квартирні лічильники і т.д.

Все це увійде в плату за абонентське обслуговування, яка законом вводиться тільки для індивідуальних договорів, інші варіанти відносин з монополістом абонентської плати не передбачають.

Варіант другий – колективний договір.

Колективний договір від імені кожного споживача і за його рахунок укладає уповноважена особа, тобто ОСББ. У цьому випадку власник квартири зберігає персональну відповідальність перед монополістом за своєчасну оплату комунальних послуг, однак монополіст не відповідає за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, цим займається ОСББ.

Як пояснила заступник голови комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Олена Бабак («Самопоміч»), багато ОСББ не хочуть давати монополісту доступ до своїх внутрішньобудинкових мереж, однак хочуть зберегти відповідальність кожного жителя за оплату свого рахунку.

Варіант третій – колективний споживач.

ОСББ укладає договір з монополістом від свого імені як юридична особа. В такому випадку відповідальність монополіста за надану послугу закінчується на вході в будинок, а розподілом послуги всередині будинку займається ОСББ. Воно ж і відповідає за оплату послуг всіх мешканців.

Тобто, якщо мешканці будинку не платитимуть і ОСББ не зможе розрахуватися з монополістом, постачальник завжди зможе відключити послугу на вході в будинок.

Варіант четвертий – статус-кво.

Протягом року жителі будинків повинні зібратися і прийняти рішення з приводу управителя.

В цей час продовжують діяти індивідуальні договори з постачальниками комунальних послуг, проте за внутрішньобудинкові мережі ніхто відповідальності не несе.

Тобто при неякісної послуги (холодна батарея або низький тиск газу) монополіст завжди зможе послатися на проблеми всередині будинку, і жителі будуть змушені самі усувати проблему.

Якщо ж протягом року власники квартир не визначаться з управителем, їм його призначить райдержадміністрація.

Боржники будуть платити пеню

Думки експертів з приводу прийнятого закону розділилися. Глава правління громадської організації «Нова Комунальна Україна» Андрій Ведмідь, вважає його лояльним.

«З моєї точки зору закон повинен бути більш жорстким для того, щоб реформи проходили більш швидко.

Наприклад, слід було вказати, що житель «не має право», а «зобов’язаний» вибрати управителя », – вважає він.

Втім, закон лояльний не в усьому.

З 1 січня 2019 року ним вводиться поняття пені за несвоєчасно сплачені комунальні послуги. Її розмір складе 0,01% за кожен день прострочки. Цей момент викликав гарячі суперечки в ході обговорення закону в парламенті.

«Ви зараз голосуєте про накладення пені на громадян, 60% яких знаходяться за межами бідності, які виживають і не можуть оплатити навіть ту частину, яку не покриває субсидія», – зверталася до колег нардеп Олександра Кужель ( «Батьківщина»).

Вона також звернула увагу на питання перевірки якості надаваних комунальних послуг.

«Я зараз маю протоколи по десяти районах Дніпропетровської області, де ми самі робили з громадянами виміри, скільки часу закипає 1 літр води, щоб показати, що монополіст вранці і ввечері робить малий тиск газу. Але далі має право цей перевірити і прийняти рішення хто, ви думаєте, згідно закону? Той же монополіст, – каже нардеп. – Беріть ви проби себе, міряйте скільки завгодно, але в законі крім монополіста прийняти рішення і покарати ніхто не може. Тобто ми щуку кинули у річку ».

За все відповідає мешканці

Глава Спілки власників житла України Олексій Кучеренко вважає, що автори закону сповідують політику «батога» по відношенню до жителів багатоквартирних будинків: «Я вважаю, що без« пряника »у вигляді державної підтримки на капремонти або на енергозбереження, закон призведе до загострення ситуації.

Ідеологія така – запхати всі проблеми в середину будинку і сказати: а тепер, хлопці, ви власники цього будинку, розбирайтеся, робіть, що хочете ».

З ним солідарні й деякі депутати.

«Ці хвалені реформи про перехід на керуючих, про так званому« виході з рабства »і так далі закінчилися тим, що житлово-комунальне господарство, саме той фонд, який був у комунальній власності, а це переважна більшість житлового фонду, розвалюється з більшими темпами, ніж раніше, – говорить нардеп Юрій Левченко (позафракційний). – І тільки тепер місцева влада умивають руки і кажуть «ми тут ні при чому».

Хоча насправді за законом вони «до чого», тому що вони балансоутримувачі ».

Спілкуючись з журналістами ініціатор закону Альона Бабак висловила надію, що органи місцевого самоврядування все ж підтримають громадян через місцеві програми співфінансування капітальних ремонтів у багатоквартирних будинках.

Коментарі