Четвер, Листопад 23Інтернет портал твого міста

Бюджет громади: на проїдання чи на розвиток?

Як знайти баланс між проектами, що сприятимуть розбудові у майбутньому та соціальними проектами громади?
Простої відповіді на це питання немає.

Та є позитивний досвід успішних громад – як українських, так і європейських, які раніше пройшли цю болісну трансформацію і можуть оцінити її результати.
Адміністративна реформа, яка передбачає процес децентралізації, забезпечить передачу повноважень тим органам, що наближені до людей, де такі повноваження можна реалізовувати найбільш успішно і вони принесуть найбільше користі.
Для цього влада має делегувати громаді не лише відповідальність та повноваження, але й фінансові та інші ресурси.
Однак мало хто звертає увагу, що для розвитку успішних громад та збалансування їх бюджетів важливим кроком є перехід від глобальних стратегій (країни, області) до локальних стратегій розвитку громад.
Це дозволить зменшити витрачання коштів громади на проекти, які дозволяють лише швидко отримати політичні дивіденди, а зосередитися на проектах з нешвидким чи відразу видимим результатом.

Чим загрожує неправильний підхід до пріоритетів

Керівник програми практичної політики, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай, досить песимістично налаштований:
«На жаль, більшість громад, які об’єдналися, все одно не виживуть, – говорить він. – У новообраних голів та депутатів громад немає жодних намірів та ідей, як правильно розпорядитися грошима. Вони навіть про це не думають.
Кошти планують «проїсти» – ремонти, асфальтування, заробітні плати, комуналка тощо. А відповіді на питання, що робити потім, коли кошти скінчаться, немає. Не просто немає, вони навіть не замислюються про це».
Експерт говорить, що лідери місцевих громад просто знизують плечима у відповідь на всі запитання про економічний розвиток, створення робочих місць, збільшення можливості господарів, підприємців та самозайнятих.
На його думку, боротьба в громадах відбулася за гроші, замість змагання навколо ідей розвитку.

Це повністю нагадує ситуацію в великих містах, куди гроші прийшли ще з 2015 року.

Гостре виборче змагання там в переважній більшості також відбулося не навколо ідей розвитку, а навколо розподілу грошей, а також поділу землі та майна.

Як результат, нові об’єднані громади, переважно не зможуть зупинити повільне вимирання на своїх територіях.
Проїдання коштів, яке відбудеться, просто не дозволить їм почати розвиток, а це, відповідно, заблокує будь-які серйозні зміни.

Відремонтований садочок або освітлена вулиця аж ніяк не зупинить молодь та активних людей від втечі в міста та за кордон.

Стратегія – модний тренд чи реальна необхідність?

Наявність стратегії є передумовою отримання технічної допомоги як від держави, так і від міжнародних донорів. Її обов’язковість також прописана у законодавстві.
Як показує досвід, стратегії перших об’єднаних громад є важливими для самих громад, а також можуть стати чудовим прикладом для інших об’єднаних територіальних громад (ОТГ).

Головне у стратегії – її націленість на розвиток, а не на “проїдання” бюджетів.
Громада повинна навчитися залучати гроші від держави через Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), а також кошти з інших джерел. А стратегія допомагає ефективно розприділити їх між розвитковими проектами й соціальними потребами громади
Стратегія покликана на створення власних ресурсів розвитку.
Люди, які мають бачення розвитку, приведуть громаду до процвітання
«В частині громад все ж таки до влади йдуть люди, які мають бачення розвитку. Часто саме вони були ініціаторами об’єднання. Таких громад вкрай мало, але саме заради них і варто було все це робити. А щодо всіх інших, то перефразую відомий вислів про те, що «справа рук потопаючих в руках самих потопаючих», тобто «справа громади — це питання виключної компетенції самої громади, і нікого іншого», — підсумував вищезгаданий експерт.
В першу чергу, це, як правило, керівник чи ініціатор створення громади, успішне велике підприємство чи група активних підприємців, що можуть самостійно наповнювати місцевий бюджет та відповідно контролювати ефективність його витрачання.
Та в цьому і криється головна загроза для довготривалого успішного розвитку.
По-перше, є загроза розшарування громади та втрата ефективної двосторонньої комунікації між громадою і її «керуючою» верхівкою.
По-друге, будь-які проблеми з бюджетоутворюючим підприємством, чи конфлікту між владою та підприємцями, викликає відчутне зменшення надходжень у казну громади і відповідно її різкий занепад.
Причому такі процеси важко спрогнозувати чи протидіяти.
Ось саме тут на допомогу приходить стратегічний план розвитку громади.
Європейські країни, які підтримують дані процеси в Україні давно вигадали, успішно застосували та оптимізували рішення. Тепер готові допомогти в цьому нам.

Чи достатньо лише стратегічного плану?

Окрім правильно складеного стратегічного плану, що має враховувати думки усіх зацікавлених сторін, які будуть тим чи іншим брати участь у його реалізації, є його імплементація та повне, а не вибіркове, виконання пунктів.
Також у громаді має бути чітка регламентація відносин. Вона допоможе дотримати баланс між центральними та периферійними населеними пунктами.
«Ми рекомендуємо громадам якнайшвидше приймати статути громад, де були прописані процедури взаємодії периферійних територій з центральною садибою та периферійних між собою. Така взаємодія – невикористаний резерв реформи місцевого самоврядування», – зазначив Андрій Крупнік, заступник голови ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення».

Саме про методику, алгоритми, успішні приклади створення та використання стратегічних планів розвитку громади, формування статутів громад та їх структурних одиниць ми присвятимо серію матеріалів у майбутньому.

Чортків.онлайн

Коментарі