Субота, Листопад 25Інтернет портал твого міста

Таємниці Чорткова: готель «Рудольф». Щастя не в грошах, а у гідності

Коли мовчать історичні джерела, залишаються тільки легенди та народні перекази. А вони часто бувають настільки детальні, яскраві й цікаві, що непомітно захоплюють уяву читачів та спонукають багатьох шукати заховані у віках безцінні скарби.
Мало хто пам`ятає, що колись на території давнього Чорткова стояв, мов поважний пан, готель «Рудольф». Призабутий історією, він, однак, зберігає чимало таємничих легенд, з яких, зокрема, дізнаємось і про безцінні скарби та величезні багатства заховані тут у давні-прадавні часи.
Кажуть, що власником цього готелю був небідний чоловік, та ніхто не знав, як у час змін та переломів можна мати таке багатство, як у нього. Люди, бува, назвали його навіть відьмаком.

Пан Рудольф був не з говірких людей, мав холодний, жадібний погляд, що пронизував до кісток. Часто-густо, люди обурювались проти нього, адже маючи малі підприємства, він не сплачував заробітні плати і обдурював людей.
Коли у місті почав величати сам готель, усі місцеві подейкували, що десь тут і заховано усі гроші, що накрав пан.

Не знаю, чи були праві люди, що пан мав якісь магічні сили, але у приміщенні можна було почути дивні звуки, що завжди лякали тих, хто там зупинявся.

Чи приносив заклад прибуток-так! Але ніхто звідти щасливим не виходив.
Однієї ночі, люди домовились підстерегти пана, вивівши його на чисту воду.

Коли Рудольф уже закінчував усі свої справи, міщани зібрались під входом до закладу, чекали-чекали його, та тієї ночі-не дочекались. Тоді вже народ практично був упевнений, що тут твориться якась чортівня!
Одним днем, гуляючи повз готель, один молодик побачив на дорозі монету, час тоді був не найкращий, мало хто міг загубити гроші, не вчувши дзвінкого звуку об дорогу.

Піднімаючи її, трішки далі звідти ще щось виблискувало на сонці. Хлопець підійшов і побачив ще одну монету, так перед ним вистелилась «золота доріжка». Парубок не повірив своїм очам, коли у азарті, збираючи монети, дорога привела його до якогось таємного входу.

Миттю заховавшись, він учув звуки, що долинали, мало не з-під землі. Це і був пан Рудольф.
Після такої пригоди, хлопець розповів жителям, де ж ховає пан їхні гроші.

І уже наступної ночі у таємному вході в готель, стався судний день для Рудольфа.
Готель згодом занепав, як і впала репутація пана.
На чужому багатстві свого не матимеш. Щастя не в грошах, а у гідності.

Шкода, що деякі люди розуміють це надто пізно.

То ж, давайте будемо вчитись на помилках тих, хто жили до нас у нашому рідному місті.

Шахова Оксана для Чортків.Онлайн 

Коментарі

Читайте ще