П’ятниця, Жовтень 20Інтернет портал твого міста

Таємниці Чорткова: Шлюз «Анеля»

Так уже історично склалось, що Чортків перебував у різних часових епохах, бачив різних правителів, підслуховував секрети різних людей, був свідком воєн, перемог і поразок.

Тому й не дивно, чому в такому маленькому провінційному містечку змішалася, як на палітрі талановитого художника, секрети якого буде розгадувати не одне покоління, така різноманітність культур та релігій, архітектурних стилів душа.

Чортків не можна порівняти із дорогоцінним діамантом, бо у цьому місті є не тільки холодний блиск.
Швидше, він нагадує бурштин –  дивовижний маленький шматочок сонця, теплий самоцвіт, який грає всіма відтінками медового кольору, зачаровуючи і беручи в полон своєю красою

Такий же і Чортків – сонячний, водночас простий, але неймовірно красивий, та головне неповторний.

Місто, яке за довгі роки своєї непростої історії, кристалізувало в собі і католицький костел, та єврейську синагогу, панські вулиці, мощені бруківкою, сучасні багатоверхівки та затишні будиночки з двориками.

Такого другого міста, як і двох однакових бурштинових каменів, не знайдеш.

Ось і продовжує наш Чортків розповідати свої легенди і повір`я…

Зараз уже стала звичною для нас стежка, що веде до чортківських шлюзів.

Що можна там зараз побачити?  Красиву природу, затишне місце для відпочинку, невгамовних рибалок та дружні компанії студентів, особливо теплими вечорами…

А ось ще минулого століття там панувало і вирувало зовсім інше життя, не схоже на наше.

У тому місті велись романтичні розмови чи світські зустрічі. Його полюбляли за тишу, ось так заховався у передгір’ї  спокій і манить своєю атмосферою.

У цей період Чортків був якраз під владою тогочасної Польщі.

Зрозуміло, що містом ходили шляхетні панянки та натхненні парубки, що у буденній рутинні намагались знайти щось прекрасне.

Таким  був і один молодик, свої вечори він завжди проводив у затишній місцині вечірнього міста. Він був, як то зараз кажуть, архітектор, і його завданням якраз було провести шлях до створення сьогоднішнього шлюзу.

Так одного вечора, він побачив одну панночку, що чомусь не боялась ходити темними вулицями міста. Вона помітила його також, вони стали говорити, звичайно, що захопились один одним.

Проте вона повідомила йому згодом, що мусить скоро покинути це містечко.

Її кличе далека дорога, і тому вона, не втрачаючи ні дня,насолоджується таким дорогоцінним спокоєм та затишком.

Вони мали небагато часу, гуляли, мріяли кожної секунди. Але доля була неминуча.

У останній вечір, хлопець повідав їй свій план, що ж буде на цьому місті, коли вона поїде.

Це був для дівчини сюрприз ще й тому, що цей шлюз був названий її ім’ям- «Анеля» .

«Тепер, хоч твоє ім’я буде зі мною…»,- відповів парубок.

Ми не знаємо, чи справді колись були такі люди, чи мали вони такі історії, проте згадка на шлюзі таки залишилась. І «Анеля» до цих пір залишила своє ім’я для вічно закоханого хлопця.

Шахова Оксана для Чортків.Онлайн 

Коментарі