П’ятниця, Жовтень 20Інтернет портал твого міста

Цінуйте те, що Ви маєте, бо у житті, все пізнається у порівнянні.

Доброго дня усім, хто читає цей інтернет-ресурс.

Сьогодні п’ятниця, а це означає, що сьогодні ми знову поговоримо про наше рідне місто Чортків, чим воно живе, як розвивається і, які ж його жителі.

Мене звати Оксана, і я продовжую розповідати свої історії, під назвою “Чортків-Київ”.

У цій статті, я б дуже хотіла розповісти про будні студентів та учнів, як у нашому місті, так і в столиці.

Ще зовсім недавно я була студенткою Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Олександра Барвінського. Сьогодні ж, я у уже навчаюсь в Київському університеті імені Бориса Грінченка.

Студентські будні у маленькому місті та в мегаполісі, звичайно, що різняться.

Це дуже гостро виражено у вільному часі.

Я вдячна коледжу, що він мене підготував до різноманітного роду занять, зараз це мені допомагає швидше боротися з труднощами.

Зазвичай, мій ранок починається о 6, опісля на дорогу до університету, я затрачую одну годину, там туди-сюди, чотири-п’ять пар, позапарна робота і «вуаля» -ти вже повертаєшся до дому нічним містом.

Відверто кажучи, я заздрю,по-доброму, звичайно, чортківським студентам, що у них поряд є гарні гуртожитки і добратись до них зовсім без проблем.

У столиці, частіше за все, гуртожитки орендуються, тобто тільки деякі університети мають власні будівлі.

Це спричиняє ряд проблем, серед яких можна перелічити: відсутність води(деколи це затягується на тижні), світла, опалення, старі вікна, сантехніка.

У цьому випадку,  університет, в якому я навчаюся, ніяк не може зарадити, бо це ж не їх власність.

Зрештою, отримати кімнату у гуртожитку не так вже й просто. Тут поселяють, зазвичай, спочатку першокурсників, а уже старшим- потрібно шукати квартиру ( ціни, звичайно, високі, ще й для студента).

Особисто я прихильниця форумів, виставок, узагальнимо це, як культурне життя.

У наших(чортківських) закладах, це на вищому рівні. Студента чи учня розвивають всесторонньо. Крім того, ним опікуються, як власною дитиною.

Не буду кривити душею, у Києві рідко можна натрапити на подібне заступництво. Можливо, тому, що нас сприймають уже як зовсім дорослих людей.

У столиці,  саморозвитком займаєшся виключно сам.

Це вільне право вибору, куди сходити, що побачити і кого послухати, за це винагороджують сертифікатами про участь, що потім тобі дає можливість примножити свої досягнення у рейтинговій системі.

Умови  навчання теж різняться. У київських вишах оцінюють вимогливо, принаймі, там, де вчуся я.

Деколи буває складно завоювати авторитет і гарні бали. Вже не говорячи про те, щоб отримувати стипендію, адже, зважаючи на рейтингову систему- це стає практично нереально.

Держава скорочує кількість стипендіальних місць, здавалось, майже кожних півроку.

Якщо ви подумали про корупцію, відкиньте одразу ці думки. Першою приємністю навчання у столиці був саме цей факт.

У одну статтю, звичайно, не вмістиш усіх подробиць про навчання.

На закінчення, хочеться побажати завжди цінувати те, що ти маєш, бо у житті, все пізнається у порівнянні.

Шахова Оксана для Чортків.Онлайн

Київ-Чортків

Коментарі