Понеділок, Жовтень 23Інтернет портал твого міста

Нава – чорна лінія

«яко нав’є, б’ють полочани»
(Повість минулих літ)

Давньоруське «навь» і санскритське –naiva – відсутність явного світу.
Відична доктрина розглядає Nav як стан сну, або посмертного існування.
«Се видів сон у Наві», пише Велескнига.
Потойбічний (підземний) світ де перебувають наші пращури. Світ куди людина потрапляє після смерті і звідки після переродження повертається у Яв.
Готське naus (мрець), латинське navis – корабель на якому мертві відпливають у потойбіччя. Про полум’яний корабель, як засіб очисного переходу співається і в Рігведі.
Дещо із того відичного спадку збереглося й понині. Це частка нашого храму між вівтарем і бабником, навий поминальний день, навий Великдень, нав’юк (покійник), навзнак ( в позі покою) і ненависть (властиво живе почуття).
А ще праслов’янське місто Нава (Німеччина) і наше село Тарнавка.
Але, окрім прямого означення Нави, є алегорично – смислове, яке криється за прикметником «чорний» та іменником «мор».
Це два городища Чорна (весь) поблизу Білої. Це Чорний Ліс, урочища Мордова та Моравщина з кладовищем велетнів, про який тут вже згадувалось і ймовірно, село Марилівка. Нерідко в Наві, гояться сліди великої крові і героїки.
Сучаснеий дослідник езотерики С Наливайко, твердить що запорозькі козаки поклонялися Чорнобогу – покровителю воїнів.


Саме тому, анархісти та вояки УПА, пошановували чорний колір.
Такий привичний для нас кріт в Соколові Бучацького району, називається земле дух – посланець Нави.
Арабський мандрівник Аль – Массуді дає опис святилища Чорнобога на Чорній Горі з образами мурах і ворон.
Щороку 15 січня (Отдання) – свято земної і небесної чорноти. За звичай, ставиться на підвіконня ритуальна каша із запаленою свічкою.
Наші мудрі предки не мали страху перед світом Нави, бо то був світ неминучості і замилування опікою попередників в якому спадкоємна благодать в’яже явне із уявним.
«А обапола його Білобог і Чорнобог се перун ять. І тих Ісварг держить, аби цьому світу не бути повергнутим» (дошка 2.11 Велескниги).
Але, Залізний вік, спаскудив цю ідилію страхом смерті і вже через свої пропагандистські інституції нагнітає почуття глобальної вини й безпорадності.
Наша ведична ментальність не знала рабського приниження, бо Досконале вдосконалює, а не судить і карає.
Те що сталося, озивається болем.
Вслухайтеся в слова пісні і постарайтеся збагнути всю глибину трагізму від перемін, що наступили.

Чорна земля ізорана, гей, гей!
Білим тілом зволочена, гей, гей!
Китайкою личко вкрите, гей, гей!
От вам і вся тріада – чорного, білого, червоного.

Чорна лінія вийшла короткою, бо «по той бік» – це лише шпаринка для живих крізь яку витікає час, аби спокушати і вкушати…

А це і є життя!

Ярослав Свистун для Чортків.Онлайн

Коментарі