П’ятниця, Жовтень 20Інтернет портал твого міста

Таємниці Чорткова: Романтична легенда про Рудькову балку

Продовжуючи тему багатогранного і загадкового Чорткова, хочеться ще більше поринати у історичний світ легенд, записів та спогадів.

У кожному куточку міста, здається, заховалась якась таємниця чи загадка, яка потребує щонайшвидшого розв`язання нами.

Місто-легенда, місто недосказаних слів і золотого мовчання…

Чорткову багато чого прийшлось пережити, його переповнюють різноманітні події, люди та їхнє життя, проте тільки зараз, карта за картою стають відомі нам факти, притрушені столітнім пилом.

Ще одне цікаве, чарівне та дечого магічне місце Чорткова-це Рудькова балка.

Унікальна споруда, яка здійснює водозабір.

Із настанням весни, зарослі мохами та травами мури, стають одним із улюблених місць для фотографів і усіх бажаючих мати красиві світлини.

Особливо, це місце манить молоді закохані пари, кохання яких і подібне на чисту, солодку джерельну воду.

Якщо гортати сторінки  історії, то ще у 1904 році австрійці створили цю пам’ятку покоління перед її величністю Джерельною Водою.

Тоді існувала така думка, що джерельна вода приносить красу та сили усім, хто її вип`є.

Цілком усвідомлювалась справжня цінність природного дару, здатного піклуватися про життя і здоров’я людини.

На цьому місці, де зараз є балка, розповідає легенда, жили неподалік  двоє закоханих. Ця пара жила у нелегкий час, тоді вибухали революції і панувала атмосфера страху перед завтрашнім днем. Але попри все, вони назавжди пообіцяли собі, що не розлучаться.

«Як я умру, то я стану небом, щоб завжди за тобою спостерігати»,-мовляв закоханий парубок.

«А як не стане мене, то проллюсь я сльозами, буду завжди дивитись на тебе у синю, неозору даль»,- відповідала йому кохана.

Йшов час і настали темні дні для  молодих. Хлопця було поранено на одній із сутичок. Прийшов він до коханої, впав на її коліна і сказав: «Тепер я небо, а ти моє відображення…».

Відтоді на тому місті б’є ключем вода, що зветься тепер Рудькова балка.

Хто знає, чи правда на світі існувало таке велике кохання. Але можна повірити тому, що ми бачимо зараз.

Сотні пар  приходять до того місця, з неквапливими сходинками, із пузатими вентиляційними башточками, які переповнені витонченістю і шармом.

Напевно, вони щось-таки відчувають від атмосфери минулого і проносять ці відчуття у теперішні дні.

А цю прекрасну легенду, хочеться завершити такими ліричними рядками, що написав, ніби заповіт, Володимир Сосюра: «Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі. І земля убирається зрання…»

Шахова Оксана для Чортків.Онлайн 

Коментарі