Субота, Травень 26Усі Чортківські новини

Рід – рожаниці. (червона лінія)

Ці два села мають спільний корінь – рід, отже і спільну етимологію.

Коли йдеться про вік поселення, найперше, треба брати до уваги його назву, бо ніщо не сягає так глибоко в минуле, як ім’я, і зокрема – ім’я Рід.

Від цієї лексеми маємо силу-силенну споріднених слів – зьрідло, природа, нарід, родина й т.п. з незмінним означенням відичної першооснови Pra.

І навіть ця першооснова має незмінний родрий (червоний) окрас, як в назві Пра Біжна.

Проте, в цьому форматі, мова про Сков Родин і Ріда Дуби, які завершують червону лінію і дають привід оглянутися на три-чотири тисячі років назад, в так звану добу Енеоліту.

Тоді, на лівому березі Серету в урочищі Склеписко на кручі Шовб (фалос), стояв фалічний ідол – Рід.

Про нього академік Борис Рибаков пише: «Узяті в сукупності всі ознаки цього чудового витвору давньослов’янської теології дозволяють назвати східнослов’янське ім’я всеосяжного і всюдисущого Бога.

Це – Рід». Науковець ототожнює Рода із Збручанським «вуйком в капелюшку» – ерогованим членом і відмічає його акцентованість червоним кольором. Ця вогняна барва не лише знаменувала чоловіче начало в переході до патріархату, а й мала сакральне значення для глибшої вогнепоклонної традиції. Так званий Світовит у Краківському краєзнавчому музеї досі зберігає на собі сліди червоної охри.

Очевидно, Скородинського Рода, спіткала та ж доля, що й багатьох Перунів і Свен Товтів – бути втопленим.

«Історія міст і сіл» доречно фіксує первісну назву села, що збереглася до 1568 року – Сков Родин.

Нагадую, що «сков» – склеплене святилище чи капище від якого пішла назва урочища Склеписко.

В кожному окремому скові стояв ідол якогось божества

( в Хоросткові – Хороса, в Сков’ятині – Ята).

Зараз ніхто толком не знає коли відбулося заміщення Рода Перуном, але достеменно відомо, що «священний дуб» пережив своїх кумирів і міцно увійшов у культуру України; в її пісенний епос, в топоніміку культових дібров – дубин, ба…, навіть – у геральдику району.

Ридодуби – Ріда Дуби такі ж давні, як і мальована кераміка, як наша санскритська прамова, врешті – як вишиванка з писанкою.

 «Ці ж слов’яни почали трапезу ставити Роду і рожаницям раніше Перуна, бога їх» – пише апокриф «Слово про ідолів…».

Що ж, так воно і є, напевне, так і має бути…

Заміна кумирів – вимого часу.

Але, при всьому тому…, успішна нація не лише та, яка має що їсти і має де плодитися, а насамперед та, яка знає заради чого їсть і плодиться, бо майбутне за тими хто шанує своє РІДне і тримається свого РОДОвого кореня.

Ярослав Свистун для чортків.онлайн

Коментарі

Privacy Preference Center

Close your account?

Your account will be closed and all data will be permanently deleted and cannot be recovered. Are you sure?