П’ятниця, Жовтень 20Інтернет портал твого міста

Рід – рожаниці. (червона лінія)

Ці два села мають спільний корінь – рід, отже і спільну етимологію.

Коли йдеться про вік поселення, найперше, треба брати до уваги його назву, бо ніщо не сягає так глибоко в минуле, як ім’я, і зокрема – ім’я Рід.

Від цієї лексеми маємо силу-силенну споріднених слів – зьрідло, природа, нарід, родина й т.п. з незмінним означенням відичної першооснови Pra.

І навіть ця першооснова має незмінний родрий (червоний) окрас, як в назві Пра Біжна.

Проте, в цьому форматі, мова про Сков Родин і Ріда Дуби, які завершують червону лінію і дають привід оглянутися на три-чотири тисячі років назад, в так звану добу Енеоліту.

Тоді, на лівому березі Серету в урочищі Склеписко на кручі Шовб (фалос), стояв фалічний ідол – Рід.

Про нього академік Борис Рибаков пише: «Узяті в сукупності всі ознаки цього чудового витвору давньослов’янської теології дозволяють назвати східнослов’янське ім’я всеосяжного і всюдисущого Бога.

Це – Рід». Науковець ототожнює Рода із Збручанським «вуйком в капелюшку» – ерогованим членом і відмічає його акцентованість червоним кольором. Ця вогняна барва не лише знаменувала чоловіче начало в переході до патріархату, а й мала сакральне значення для глибшої вогнепоклонної традиції. Так званий Світовит у Краківському краєзнавчому музеї досі зберігає на собі сліди червоної охри.

Очевидно, Скородинського Рода, спіткала та ж доля, що й багатьох Перунів і Свен Товтів – бути втопленим.

«Історія міст і сіл» доречно фіксує первісну назву села, що збереглася до 1568 року – Сков Родин.

Нагадую, що «сков» – склеплене святилище чи капище від якого пішла назва урочища Склеписко.

В кожному окремому скові стояв ідол якогось божества

( в Хоросткові – Хороса, в Сков’ятині – Ята).

Зараз ніхто толком не знає коли відбулося заміщення Рода Перуном, але достеменно відомо, що «священний дуб» пережив своїх кумирів і міцно увійшов у культуру України; в її пісенний епос, в топоніміку культових дібров – дубин, ба…, навіть – у геральдику району.

Ридодуби – Ріда Дуби такі ж давні, як і мальована кераміка, як наша санскритська прамова, врешті – як вишиванка з писанкою.

 «Ці ж слов’яни почали трапезу ставити Роду і рожаницям раніше Перуна, бога їх» – пише апокриф «Слово про ідолів…».

Що ж, так воно і є, напевне, так і має бути…

Заміна кумирів – вимого часу.

Але, при всьому тому…, успішна нація не лише та, яка має що їсти і має де плодитися, а насамперед та, яка знає заради чого їсть і плодиться, бо майбутне за тими хто шанує своє РІДне і тримається свого РОДОвого кореня.

Ярослав Свистун для чортків.онлайн

Коментарі