Четвер, Вересень 21Інтернет портал твого міста

Галілея (біла лінія)

Дуже не люблю повторюватися й поминати банальні речі.
От і зараз треба вичленити із теми (Дві Галілеї – одна доля) саме ту якість, що має завершити білу лінію.
Отже…
В другій половині першого тисячоліття до Нової ери, тут в Галичині мешкали світлошкірі, русяві і голубоокі кельти – гали (понад 50 племен).
Якась їх частина пішла в Палестину (Ханаан), де дістала прізвисько – галілеяни (світлі леви). На початку першого сторіччя по Р.Х., вони повернулися на свою прабатьківщину в якості смуглявих тиверців, які здебільшого поселилися в Середньому Подністров’ї. З часом тиверці – галілеяни розчинилися в інших етносах, але залишився осередок їх осілості – Галілея Галицька.
Ключова морфема «галі», виражає основну якість предмета – світлий.
В слові Галілея – лева альбіноса, в слові галактика – світле скупчення зірок, у слові гало – явище атмосферного свічення, галій – світлий метал, галіт – біла сіль.
У всіх випадках цей світлий слід, виражає сутність Яви – Явного білого світу, який окрім іншого, є маркером білої раси.
Тої спорідненої людності, що білими птахами з чорною ознакою та червоними кінцівками, розлетілися всім білим світом, заснувавши цілі народи галів, галатів, галійців, галісійців, галілеян, галичан.
І нині, ця еволюційна парадигма, являється нам в ознаках та назвах, щоб живити світлом надії той дух сподвижництва, що бентежить пам’ять героїкою давньоруської й княжої доби, козацьких часів і часів стрілецтва, а також звитяги ОУН – Небесної Сотні.
Таким чином, замикається коло білої лінії від Білавини і до тепер, що триває на теренах близької нам за духом, осяжної оком і доступної ногам Малої батьківщини.
Замикається…, щоб у Праві, перейти на наступну – Червону лінію.

Ярослав Свистун для Чортків.Онлайн

Коментарі
Advertisement