Вівторок, Жовтень 17Інтернет портал твого міста

Чому сьогодні одруженим чоловікам та жінкам взагалі заборонялося їсти?

Пам’ять про Усікновення чесної голови св. Івана Хрестителя вшановують 11 вересня православні та греко-католики, які дотримуються Юліанського календаря. Про цю подію говорить Біблія. Вшановуючи пам’ять Івана Предтечі, вірні у цей день дотримуються строгого посту.

Відзначали, що птахи 11 вересня відлітають у теплі краї. Прибирають ріпу, і саме тому цей день називали Ріпним. Святкували його без пісень і веселощів, але зате на столі обов’язково має бути багато смачної їжі. У цей час також можна було збирати різні коріння. Встановлювалися деякі заборони для цього дня. Наприклад, 11 вересня не можна було збирати та вживати в їжу капусту, яблука, цибуля – все те, що нагадувало б людську голову. Пов’язано це з тим, що 11 вересня церква вшановує пам’ять Івана Хрестителя, який був обезголовлений. Крім того, не можна в руки ніж брати – це, згідно з прикметами, до великого нещастя.

Також 11 вересня відзначали день Куприяна. Починали копати картоплю, прибирати буряк і моркву. Говорили, що саме в Купріянов день – 11 вересня – журавлі збираються на болотах і міркують, куди і яким шляхом їм відправитися в теплі краї.

Іван Предтеча був відомий в народі не лише як Хреститель, але і як помічник у лікуванні хвороб очей, про що і молилися йому в цей день. 11 вересня відзначається день усікновення голови Іоанна Предтечі. Саме Іван вважається найближчим попередником Христа. Він не тільки зміг передбачити його поява, але також і хрестив самого Ісуса у водах ріки Йордан, коли той зустрівся з ним вперше. В Євангелії від Матвія написано про те, що Іван Предтеча загинув мученицькою смертю. В часі його житія країною правив Ірод Антипа, у якого була дружина, але при цьому він залишив її, вбив власного брата і забрав у нього дружину, з якою і став співмешкати. Іван постійно докоряв Ірода, чим викликав гнів його коханки Ироиади. Сам же Ірод Антипа дуже любив Івана і прощав йому сміливі промови. Однак Ироиада одразу зненавиділа Іоанна і присягнулася знищити його. Одного разу Ироиада вмовила свою дочку на ім’я Соломія виконати танець перед Іродом, а потім попросити голову Іоанна в якості нагороди. Ірод не зміг відмовити Соломію, і Іванові відрубали голову. При цьому, навіть відрубана голова продовжувала викривати Ироиаду. Коли ж Іван помер, то Ироиада заборонила ховати голову разом з тілом, а довго зберігала її в покоях. Бог незабаром покарав всіх учасників цієї історії. Так, Соломії теж відрізало голову крижиною, а Ироиаду та Ірода поглинула разверзшаяся земля. Саме з тієї причини, що Іванові відрубали голову, 11 вересня не можна їсти нічого, що має круглу форму. Крім того, 11 вересня вшановують пам’ять усіх воїнів, які раніше загинули в боях і битвах. Обов’язково обдаровували жебраків і знедолених людей, пригощали їх їжею.

Вважається, що Іван Пісний – це своєрідний рубіж у проведенні робіт. Так 11 вересня, в полі вже не виходили, але займалися приготуванням різносолів. Також 11 вересня відкривалися осінні ярмарки і торги. Говорили, що саме достаток їжі робило дотримання посту дуже складним.

Про мученицьку смерть Івана Предтечі детально розповідається в Євангелії від Марка (6, 14-30). Іван Хреститель осуджував царя Ірода за те, що той жив із дружиною свого рідного брата – Іродіадою. Відтак жінка захотіла помститися Іванові і таким чином приховати свій ганебний вчинок. Одного разу, коли Ірод святкував свій день народження, для нього танцювала танець донька Іродіади – Соломея. Цей танець дуже сподобався Іродові і він пообіцяв дівчині, що виконає будь-яке її бажання. Дівчина, за намовою матері, попросила відсікти Іванові Хрестителю голову. Ірод не відмовив, і голова Івана була відтята.

Згідно з переказами, поминати день усікновення голови Предтечі Господнього Івана почали ще його учні. Але традиція празника та його поширення остаточно сформувалися в V ст. Зокрема це свято згадується у вірменському перекладі Лекціонарію, який відображає практику єрусалимського богослужіння в V ст.

Усікновення голови Івана Хрестителя, за переказами, відбулося 32 року після Різдва Христового, та точна дата цієї події невідома. Відповідно до однієї з поширених версій 11 вересня (29 серпня за старим стилем) цю подію почали вперше поминати в Олександрійській Церкві на противагу святкуванням олександрійського нового року, початок якого припадав на цей день. І у Вірменії згадку про усікновення голови Предтечі встановили цього дня, оскільки там також він був першим днем новоліття. Таким чином, встановлюючи цього дня християнське свято, Церква прагнула замінити язичницькі святкування нового року.

Відомий також факт, що згодом в коптських календарях поминання цієї події перенесли на 12 вересня.

Канон на Усікновення голови Івана Хрестителя, який вміщений у сучасних богослужбових книгах, уклав преподобний Андрей Критський (помер 740 р.), який також є автором відомого покаянного Великого канону.

За переказом, Іродіада закопала його голову в нечистому місці. Але Іоанна, дружина Іродового домоправителя Хузи, поховала голову Івана Хрестителя в глиняній посудині на горі Оливній (впродовж церковного року святкуємо три її віднайдення), де в Ірода була власна ділянка землі. Тіло Івана Хрестителя взяли тої ж ночі його учні поховали в Севастії, там, де відбувся злочин.

362 року за наказом імператора Юліана Відступника язичники розкопали могилу Івана Хрестителя та намагалися спалити його останки, та християнам вдалося викупити частину та переправити в Олександрію.

Пам’ять про Івана Хрестителя або Івана Предтечу займає у східній літургійній традиції особливе місце. Він єдиний з усіх святих після Богородиці, що має свій празник Зачаття і празник Різдва. Впродовж церковного року у Східній Церкві відзначають 6 празників в честь цього святого: празник Зачаття (6 жовтня за новим стилем/23 вересня за старим стилем), Різдва (7 липня за н. ст./24 червня за ст. ст.), Усікновення Голови (11 вересня за н. ст/29 серпня за ст ст.), Перше і Друге Знайдення Голови (9 вересня за н. ст./24 лютого за ст. ст.), Третє Знайдення Голови (7 червня за н. ст./25 травня за ст. ст.) і Собор святого після празника Богоявлення (20 січня за н.ст.,7 січня за ст.ст.). У самому Євангелії наводяться слова Христа: «Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Івана Хрестителя» (Мат. 11, 11).

Іван Хреститель народився в сім’ї священика Захарії та Єлисавети, родички Богородиці, коли вони були у похилому віці й вже не сподівалися на потомство. Він був посланий Богом, щоб приготувати вибраний народ до визнання Ісуса Христа Месією. «Він буде великим в очах Господніх» (Лк. 1, 15), — каже ангел до батька св. Івана Захарії, сповіщаючи йому новину про те, що невдовзі у нього народиться син.

Іван Хреститель, якого ще називають Предтечею, своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвяченого життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: «Слідом за мною йде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом” (Мк. 1, 7-8).

О. Юліан Катрій у книзі «Пізнай свій обряд» так характеризує постать Івана Хрестителя: «Його особа поміж святими Старого Завіту особливо визначна, незвичайна і геройська. Св. Іван Хреститель це велетень духа, що стоїть на грані двох Завітів: Старого й Нового. Він замикає пророків, а відкриває апостолів. Він не тільки пророк, але й предтеча-вістун, христитель і мученик. Він одинокий мав ласку христити того, що Його інші пророки тільки предсказували та в дусі бачили. Він був очищений від первородного гріха ще в лоні своєї матері».

Цього дня дотримуються суворого посту. Не можна нічого різати, що нагадує собою голову. Взагалі вважається, що цього дня не варто брати у руки гострі речі: ніж, сокиру, пилку, і навіть виделку чи голку. Тобто, все, що нагадує мученицьку смерть святого.

У народі кажуть: «Якщо зрізати головку капусти в цей день, то може потекти кров». На Усічення не можна їсти круглі фрукти та овочі: яблука, капусту, картоплю (їхня форма нагадує відрубану голову Предтечі), а також червоні помідори, кавуни, бо вони нагадують кров святого. Відтак не можна їсти й будь-що на блюді – на ньому лежала голова Івана Предтечі. Цього дня не варили борщу, це був єдиний день, коли гріх їсти борщ. Картоплю варили в “мундирах”, гарбузи пекли, хліб відламували руками. Їли тільки пісні страви або й зовсім не їли.

У деяких регіонах України це свято називали: Іван Пісний, бо церква встановила в цей день одноденний піст. Але найбільш поширеною назвою була Головосіка. Цього дня заборонялося співати й танцювати. Бо саме за допомогою пісень і танців Іродіада домоглася страти Хрестителя. Цього дня кожен намагався побувати в церкві, а ті, хто мучився головними болями, просили зцілення.

На Чернігівщині на Головосіка вранці всім мужчинам, насамперед дітям, потрібно було мити голови і гладенько їх причесати. Одруженим чоловікам та жінкам взагалі заборонялося їсти. Чоловіки не стриглися, не голилися, і навіть не бралися за голову, остерігалися дивитися в дзеркало і доторкатися до всього круглого.

За народним віруванням день Головосіка є останньою межею, коли з’являються грози. Але, якщо хтось почув грім, то це віщувало довгу і теплу осінь. Звідси й приповідка: «Загримів Головосік – тепла прибавить рік». Цього дня у лісі збирали лікарські коріння. На Поліссі також збирали останній цвіт святоянівського зілля (звіробою звичайного), заливали його горілкою й тримали, як найкращі ліки, протягом всього року. Поліщуки на Головосіка збиралися на полювання вовків.

У цей день не варто радіти, вести активний спосіб життя, не можна бенкетувати, краще задовольнятися скромною їжею. 11 вересня свято осіннє. Вважають, що в цей день осінь повноправно вступає у свої права.

Народні прикмети:

Як чути грім, то має бути тривала й тепла осінь.

Ранній відліт журавлів – на ранню весну.

Журавлі на південь полетіли – рання зима буде.

Коментарі

Залишити відповідь