П’ятниця, Жовтень 20Інтернет портал твого міста

Угринь та що приховує Угринська печера

Угринь. Перша писемна згадка 1427 року.
І знову…(!) «за переказами, Угринь заснували угри, які володіли галичиною наприкінці 16-го століття» – Вікіпедія.
Себто, про село Угринь, було написано за 200 років до його появи…
І як то розуміти?

Всі ці «історії міст і сіл…», видані й перевидані, виглядають так ніби писані для сміху, хоча під останнє тритомне видання 2014-го року Тернопільська облрада виклала 300 тисяч гривень. Зрештою, справа не в грошах і навіть не в конкретній достовірності, а в редакційному недбальстві, яке зводить нанівець саму ідею просвітництва.

Є в селі місцевість із назвою Метеча. Метеки в перекладі з грецької – чужинці. Хто ж ті загадкові чужинці, що удостоїлися уваги всюдисущих греків?
Дослідники пишуть, що прибули вони з Північного Зауралля двома хвилями. Спочатку білі угри, що жили разом з хозарами і болгарами, а за ними чорні угри, від Угри – притоки Оки. На наших землях Руси-України їх відчули аж в кінці дев’ятого століття.
Літопис пише: …у мужів галицьких однімали жон і дочок для постелі, а у божницях і хатах коней своїх ставили. І хоч їх охрещення відбулося на 15 років раніше Володимирового… – мадяр є мадяр (мадяр самоназва). Ці угро-фінські племена з ханти-мансійською культурою, донині вшановують свого священного птаха Турула, трилисник і тризуб – три ікла мамонта, які насправді є видозміною зубів і дуже нагадують один із геральдичних елементів чортківського герба.
Саме тут серед мальовничих погорбів, на березі тоді ще чистого Серету, вони знайшли свою Ателькузу і стали кочовими житлами на колесах – вежами.

Мали не прості стосунки з галичанами, що призвело в 1221 році до визвольного повстання і поразки угрів. Але, остаточно угри були витіснені з Угорської Русі під натиском печенігів і хозар. Як пам’ять про велике переселення народів, по собі лишили купу етнонімів – Угорськ, Угринів, Угриньківці, Угринь, урочище Угорське в Київі і Калічівку в Чорткові (калічеї – угорські посли княжої доби).

Ярослав Свистун для чортків.онлайн

Про «Угринська печера» – читайте згодом.

Коментарі

Залишити відповідь