Вівторок, Жовтень 17Інтернет портал твого міста

Господь мені подарував Чортків – У котловані первісного моря…

Господь мені подарував Чортків
У котловані первісного моря
Ландшафти змалювати неповторні
Не вистача ні хисту, ані слів.

Ці слова місцевого поета Андрія Базалінського, в’яжуть глибоке минуле з теперішнім лице міста.

Так, близько 10 мільйонів років назад карпатський горотворчий процес двигнув нас на 300 метрів вище рівня того моря на дні якого лежить сам Чортків. При цьому тектонічному здвигу утворилася величезна тріщина земної кори в яку хлинули сарматські води, вимивши каньйон з руслом Серету.

(Серет – сіраті (ріка, текти), із нашої санскритської прамови.

Відразу після останнього зледеніння, на берегах ріки осіла людність, яка влилася в культуру мальованої кераміки.

Сліди цієї культури, які маємо в Кадубі та Бердо, відсувають історію міста більше як на п’ять тисяч років. Наступники гали, скити, готи, кунці, угри,половці, щось приймали, а щось доповнювали в праслав’янську спільноту.

Так, ойконім Угринь старший від ойконіму Чортків на 600 років.

Від тої мадярської експансії місто має вулицю Гранична і топонім Калічівка. Калічеї – угорські посли в княжу добу.

І донині на Чортківському гербі зберігся геральдичний елемент мадярського тризуба – три бивні мамонта.
Відразу після мадяр, 1055 року до галичан долучилися половці, або кипчаки. Нині ця хохляцька гілка складає вагому частку всеукраїнського етногенезу. Вона виразно изасвідчила себе у теперішній символіці й мові.
От з таким розмаїтим багажем, з війнами та міжусобицями ми допхали до 1410 року; коли за звитягу в Грюнвальдській битві, король Ягайло передав у довічне користування поселення на Сереті шляхтичу Іванові Прадонту, гербу Помян із весі Чартки Серадзького воєводства.
Повторюю – Чартки.

Цей факт вперше згадується 1427-1458 р.р. в актах Галицького городського суду, вже із назвою набутого поселення Чартковіце.

За короля Сигізмунда, 1522 року правонаступник Прадонта – Єжі Чартковский, отримав привілейну грамоту на володіння поселенням в статусі міста з Магдебурським правом.

Ніби-то, в тих часах відбулася заміна літери “А” на літеру “О” і місто дістало назву Чортків.
Вже в 2001 році Чорткову присвоїли статус історичного міста, а в 2013 – обласного значення.
Зараз в Чорткові налічується за реєстром 84 пам’ятки архітектри.

Із них дві знищено повністю – гуртожиток ремісничого училища і крупцех. Решта, потребують реставрації, охоронних знаків і договорів з користувачами.
Затримаю увагу на деяких пам’ятках, зокрема:

Замок-пентагон. Відновлений муром Станіславом Гольським.

За своїх 180 років замок змінив сім господарів. Нині перебуває у віданні національного заповідника “Замки Тернопілля”. В той самий час, той самий воєвода фундував будівництво Домініканського костелу. Після перебудови на початку 20 сторіччя костел стилізовано в неоготику.
Успенська дерев’яна церква – тридільний храм – божниця хатнього типу, збудована 1581-1584 років.


Вознесенська дерев’яна церква – тридільна божниця 1630-1717 років, складена з брусів без цвяхових з’эднань.

 
Ратуша (стара) – споруда 1924 року в псевдоорієнтованому стилі з елементами ірландської екзотики, швейцарським годинником у австрійському виконанні.

 

Синагога (стара) 1682-1686 р.р.

 
От так, приблизно формується історичне лице Чорткова.

А тому, при наступних конструктивних нововведеннях треба брати до уваги всю ту культурницьку еклектику, яку залишили по собі попередники;

скажімо австріяки – архітектура, колія, водогін, опосередковано Магдебурське право.

Поляки – демонстративна шляхетність, гонор і велична готика.

Варшавська конференція 1573 року – про релігійну терпимість, позволила вже в нинішніх умовах встановити при костьолі кельтський хрест.
Галицькі трискладні божниці, саме божниці, бо слово “церква” є грецьким, традиційно складаються із трьох елементів, які мають самостійне сакральне значення.

Вівтар – місце жертвоприношень і таїнств (Пра).

Нава – місце поклоніння предкам, поминків і пращання з нав’юками (померлими).

Бабник – очисний поріг.

Ця хроматична символіка тягнеться крізь всю ведичну культуру мальованої кераміки в якій жертовник вогняно-червоний, потойбічний світ – чорний а притомний світ людей – білий (Яв).
Єврейський фактор, виражає політику співіснування всіх названих і не названих компонентів національної культури і державотворення.
При цьому хотілось би, щоб над усім цим духовним багатством домінував дух українства.

Ярослав Свистун для Чортків.Онлайн

Фото Володимир Тихович, та з відкритих джерел

Коментарі

Залишити відповідь