Субота, Жовтень 21Інтернет портал твого міста

Історія криївки

Історія криївки або схрону така ж давня як і сама історія людства.

Першою криївкою в палеоліті стала печера. Неоліт заселив Вертебу, надавши прихисток посеретному земляцтву, від якого нас віддаляє понад шість тисяч років.

Їх галицькі нащадки – кельти, освоїли Галілею Палестинську, занісши світло любові в Кумранські печери.

На початках першого тисячоліття кельти – гали, повернулися на прабатьківські землі, як тиверці – піддані Тіберія.

Їх осідлість простяглася від Тиврова на Вінничині до тої ж Вертеби на Тернопільщині.

Одна тисяча шістьсот гектарів ендемічного дендрозаказника й околиці, до тепер зберігають принесені репатріантами назви – Галілея, Констанція, Юрямпіль, Пилатківці.

Петрогліфічна пам`ять про них ще зберегли гроти, дольмени та менгіри ( Монастирок, Чортків, Буша, Бабинці та ін.).

Вже на початку другого тисячоліття, місцевий люд рятувався від кочових набігів в копанках із складною мережею підземних комунікацій та вентиляції (Тернопіль, Говилів, Звиняч, Ягільниця).

В Чорткові таке сполучення між замком та костелом з`явилося при Гольському.

Більшовицька окупація, вже в кінці двадцятого століття, спонукала українців перейти в підпілля, щоб зорганізувати потужний рух опору одіозному режиму.

Продовжуючи традиції предків, діти Сонця довірили своїй матері Землі власне життя і долю прийдешніх поколінь. Криївка – втілення звичаєвого способу виживання й елемент автентичної культури та ментальності.

Цю рису почасти розкриває така строфа із “Маршу бандерівця”:

Від колиски і до скону,

Від Вертеби і до схрону,

Гей! Від Сяну і до Дону

Межі нашого кордону…

Ярослав для Чортків.Онлайн

Коментарі

Залишити відповідь