Понеділок, Жовтень 23Інтернет портал твого міста

Ощадливим чортківчанам держава обіцяє виплати до 700 гривень

Одержувачі субсидій, які упродовж опалювального періоду ощадливо використовували природній газ або електричну енергію для опалення помешкань, отримають кошти за зекономлені енергоносії. Йдеться про економію 100 кубів газу або 150 кіловат електроенергії, які використовувалися для опалення будівель.
Відповідне рішення прийняли на засіданні Кабінету Міністрів України 26 квітня. Цю інформацію підтвердив та прокоментував директор департаменту соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації Вадим Боярський під час прес-конференції 26 квітня.
– Можу говорити тільки попередньо, відповідно до інформації із засідання уряду, – повідомив Вадим Боярський. – Адже у нас ще немає Постанови Кабміну.

Це перший крок до монетизації субсидій.

Хто зекономив газ під час опалювального періоду, то у кінці опалювального сезону йому залишається 100 кубів або менше і 150 кіловат електроенергії. Ці зекономлені субсидії будуть монетизовані. В грошовому еквіваленті це буде до 700 гривень, бо можуть економити і менше ніж сто кубів газу. Прогнозується, що кошти будуть виплачені людям до 1 вересня. Самого механізму виплати я ще не знаю.

Це кошти, які людина зможе використати на будь-які потреби. Організації-надавачі послуг будуть передавати перелік людей, які зекономили субсидії, і на підставі отриманих списків, управління соцзахисту буде здійснювати виплати. На це будуть виділені кошти з держбюджету.

Про детальний механізм часткової монетизації субсидій ми додатково повідомимо на офіційному сайті обласної держадміністрації.
Міністр соціальної політики України Павло Розенко у коментарях до повідомлення про часткову монетизацію субсидій на своїй офіційній сторінці у соціальній мережі повідомив, що гроші виплачуватимуться готівкою через банківські установи або Укрпошту.

А цей сайт повідомляє, що для отримання коштів необхідно буде з 1 липня до 1 вересня подати заяву у місцеве управління соціального захисту населення, на підставі якої здійснюватиметься виплата грошової винагороди за енергоефективність.
Ольга Трач

На жаль експерти не в захваті від цього, що і признає і сам Розенко

За попередніми підрахунками, гроші видадуть 1,5 млн. сімей.

Якщо експеримент виявиться вдалим, в 2018 програму монетизації розширять, пообіцяв віце-прем’єр-міністр Павло Розенко .

Уряд не має виходу: Україна пообіцяла монетизувати пільги, підписуючи меморандум з МВФ .

Побоювання Фонду зрозумілі: субсидії є однією з найбільш витратних для скарбниці пільг. У бюджеті на 2017 р на їх виплату закладено рекордні 51 млрд. Грн.

Швидше за все, масштабну програму монетизації субсидій почнуть впроваджувати вже з наступного року. І, як розповіли “Країні” експерти, для багатьох українців заміна пільг грошима може виявитися фатальною.

дешевий PR

Яке відношення до монетизації мають анонсовані Гройсманом 700 грн. “Для економних”? Ніякого.

Офіційна назва у цієї компенсації – “за енергоефективність”. Отримати її зможуть громадяни, які витратили газу, тепла і світла менше жебрацьких соціальних норм, що діють в Україні. Нагадаємо: держава готова оплачувати 5,5 кв. м газу або 0,0548 Гкал за лічильником і 65 65 кВт / год електрики на 1 кв. м опалювальної площі. З 1 травня ці норми стануть ще нижче: 5 куб. м, 0,0431 Гкал і 51 кВт / год відповідно.

“Як на цих мізерних нормах можна ще й економити? Тільки якщо свідомо сидіти в холоді. Ну або в разі, якщо комунальники просто не додає певний обсяг тепла”, – відзначає експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко.

Керівник Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що люди взагалі не отримають обіцяних 700 грн.

Це чистий PR. Хто формуватиме списки претендентів, як стануть нараховувати, та й з чого платити – такого рядка немає в бюджеті”, дивується він.

Гаврилечко вважає, що можуть і заплатити: знадобиться всього трохи більше 1 млрд. Грн. Для бюджету це копійки, але можна буде, по-перше, протестувати систему, по-друге, подивитися на реакцію населення.

Кому гроші

В уряді поки сумніваються яку схему монетизації субсидій вибрати. Розглядається два варіанти.

Перший – гроші будуть перераховувати постачальникам комунальних послуг.

Сьогодні більшість з них, як і населення, живих коштів, по суті, майже не бачить. “Йдуть взаємозаліки за рахунок прибутку” Нафтогазу “, – пояснює Юрій Гаврилечко.

Останньому ж прибуток штучно нарощують, підвищуючи тарифи на комуналку. Але навіть при цьому держава вже заборгувала за субсидіями рекордні 27 млрд. Грн. І взяти ці гроші ніде – в бюджеті їх просто немає, зазначає Охріменко.

Другий варіант – виплати грошей безпосередньо українцям.

В цьому випадку претендентам на допомогу на окремий рахунок перераховуватимуть кошти з розрахунку соціальних норм, а люди вже самі повинні платити за рахунками. Формально, така схема більш вигідна, ніж та, що діє зараз. Якщо вдасться заощадити, на державну допомогу можна навіть заробити. Втім, крім низьких норм споживання, які відсікають любителів легких грошей, є ще кілька “але”.

Можна залишитися без квартири

По-перше, ще до старту монетизації потрібно створити єдину базу одержувачів державних коштів, говорить виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко. І на це теж потрібні гроші. Устенко відзначає, що запустити роботу бази могли б допомогти міжнародні фінансові організації, які, нібито, готові виділити кошти. Але, зрозуміло, що на реалізацію цієї програми знадобиться час.

По-друге, незрозуміло, хто, власне, потрапить в цю базу.“Потрібно провести масштабний аудит всіх українців, з’ясувати, хто реально має право на допомогу. Зараз субсидії ефемерні, тому їх і роздають направо і наліво – компенсації вже отримує 6 млн. Чол. Якщо розраховуватися живими грошима, бюджет просто піде по швах”, вважає Охріменко.

Експерти вважають, що список одержувачів субсидій може зменшиться, як мінімум, наполовину. З нього вилетять ті, кому платять зарплати в конвертах, і хто живе “не по кишені” – має машину, подорожує і ін. Залишаться лише дійсно найбільш незахищені – люди похилого віку, багатодітні сім’ї та ін.

По-третє, і це головна небезпека для українців, держава навряд чи стане добросовісним платником і буде перераховувати гроші за комуналку регулярно. Особливо з урахуванням того, що коштів у бюджеті немає.

“Сьогодні найбільшим боржником енергогенеруючих компаній є саме держава. Але судитися з ним компанії не поспішають, вважаючи, що це свідомо програшну захід. У разі ж монетизації борги будуть висіти вже не на державі, а на конкретних людях. І судитися з ними комунальники будуть . Зрозуміло, що вони виграють ці суди “, – передрікає Гаврилечко.

В такому випадку, на його думку, варто очікувати масового виселення українців із квартир за борги. “Монетизація та затівається, щоб перекласти борги я держави на рядових громадян”, вважає Гаврилечко.

Втім, навіть якщо до судів не дійде, українцям доведеться перепозичати і терпіти незручності в очікуванні, поки держава зволить з ними розплатитися. Мінімум, що загрожує людям – комунальники просто стануть перекривати воду або відрізати світло за прострочені платіжки. Платити ж за підключення доведеться вже зі свого гаманця.

Про конкуренції забули

Втім, є умова, яке могло б виправдати монетизацію субсидій і навіть зробити її вигідною людям. “Якби тарифи стали ринковими і з’явилася реальна конкуренція за споживача, це мало б сенс”, вважає Гаврилечко.

Тобто, теоретично, якби з’явився вільний ринок і конкуренція за споживача, то тарифи могли б навіть впасти.

За словами директора громадської організації “Європейський аналітичний центр” Василя Голяна, створення рівних умов для конкуренції приватних газових трейдерів з НАК “Нафтогаз України” на ринку поставок газу населенню якраз і було одним з аргументів на користь монетизації субсидій, який приводили влади.

“Але на практиці це працювати не буде, адже і державні, і приватні газовидобувні підприємства направляють газ на оптовий ринок, де встановлюється його вартість. Так що це чергова порція популізму”, – резюмує експерт.

Коментарі

Залишити відповідь